Депресанти
Депресанти (від лат. depressio, пригнічення) - речовини, що пригнічують, знижують[1] або пригнічують психічне збудження [2], тобто активність центральної нервової [3] та/або дихальної системи [4] навіть якщо це не основний аспект їх активності. При достатніх дозах викликають ослаблення напруги та гальмування[3]. Протилежною дією мають не антидепресанти, як можна було б припустити з назви, а психостимулятори.
Депресанти можуть застосовуватися при тривожному неврозі, генералізованому тривожному розладі, соціофобії, панічних атаках, безсонні, ОКР, конвульсіях та депресії . З причин того, що депресанти можуть викликати зниження кров'яного тиску та серцевого ритму, сонливість, атаксію, седацію, аналгезію, гіповентиляційний синдром, амнезію, когнітивний дефіцит, дисоціацію або ейфорію, а також міорелаксуючу та протиепілептичну дію, вони часто є рецептурними препаратами.
До депресантів ЦНС належать седативні/снодійні засоби[1] (у тому числі бензодіазепіни[1], барбітурати[1][4]), опіоїди[1] (у тому числі опіати[4]), нейролептичні препарати[1], алкоголь[1], анестетики[4], транквілізатори. Іноді до групи депресантів включають також протисудомні засоби через їхню пригнічуючу дію на аномальну активність нейронів.
Психічні розлади Пов'язані із застосуванням депресантів класифікуються в МКБ-10 у рубриках:
- ↑ а б в г д е ж Термины по вопросам, связанным с зависимостью от алкоголя, наркотиков и других психоактивных веществ - депрессант (рос.). Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ Депрессанты. Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина. Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ а б Р. Комер. Депрессант. Общая психология:глоссарий. Национальная психологическая энциклопедия. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 27 вересня 2013.
- ↑ а б в г Медицинский словарь - Депрессант. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 26 серпня 2019.