Римський Максим Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Римський
Римський Максим Олександрович
 Головний сержант
Загальна інформація
Народження 1995(1995)
с. Ольгопіль, Чечельницький район (з 2020 року - Ольгопільської сільської територіальної громади Гайсинського району), Вінницька область, Україна
Смерть 9 грудня 2022(2022-12-09)
біля селища Невельське Покровського району Донецької області
(загинув внаслідок мінометного обстрілу)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Псевдо «Плюсик»
Військова служба
Роки служби 2016—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 59 ОМПБр
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України
Медаль «За врятоване життя»
Медаль «За врятоване життя»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Римський.

Максим Олександрович Римський — головний сержант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, учасник російсько-української війни, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Максим Римський народився 1995 року в селі Ольгопіль Чечельницького району (з 2020 року — Ольгопільської сільської територіальної громади Гайсинського району) на Вінничині. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався у Бершаді в медичному коледжі, здобув фах «фельдшера». Під час АТО на сході України підписав контракт у 2016 році. Ніс військову службу в складі 9-го мотопіхотного батальйону «Вінницькі Скіфи» 59-тої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Довгий час був бойовим медиком, з часом дослужився до старшого сержанта взводу. 7 грудня 2019 року з рук Президента України Володимира Зеленського отримав іменний годинник. Вже під час повномасштабної війни весною 2022 року Президент України відзначив Максима Римського медаллю «За військову службу Україні». У 2022 році отримав вищу освіту за спеціальністю «Фармація»[1][2].

Загинув Максим Римський о 5-й ранку 9 грудня 2022 року в бою біля селища Невельське Покровського району Донецької області. Противник застосував нову тактику для виявлення позицій ЗСУ: спрямував до позицій трьох бійців, які удавали з себе полонених. Щоб перевірити чи не пастка це, пішов сам, аби не розкривати розташування позицій підрозділу, вийшов трохи з іншого боку позицій підрозділу. Як тільки Максим підійшов до окупантів — російські війська одразу почали мінометний обстріл. Біля нього розірвалася міна, тому військовик загинув миттєво: осколок пройшов через праву руку до легень і серця. Троє окупантів теж загинули під своїми ж мінами. Завдяки тому, що він вийшов не зі своїх позицій, вдалося врятувати побратимів: лише декількох поранило. Поховали загиблого в рідному селі. 15 грудня 2022 року Максиму Римському посмертно присвоїли звання «головний сержант». 29 вересня 2023 року Володимир Зеленський, серед інших, присвоїв звання «Герой України» двом полеглим захисникам із Вінниччини Максиму Римському та Олегу Тарахкалу[2][3][4][5].

Родина[ред. | ред. код]

У загиблого залишилися дружина Ангеліна Миколаївна (також військова, одружилися 19 лютого 2022 року), батько Олександр Васильович та мати Галина Володимирівна, молодший брат. Брат дружини Олексій (навчався разом із Максимом у медичному коледжі) загинув навесні 2022 року)[1][2][5].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові
  • медаль «За врятовані життя»,
  • медаль «Оперативно-тактичне угрупування „Маріуполь“»,
  • нагрудний знак «За відвагу», нагрудний знак «За військову доблесть»,
  • нагрудний знак третього ступеня «За взірцевість у військовій службі»,
  • нагрудний знак «Обов'язок виконано з гідністю і честю»,
  • відзнака «Нащо говорити там, де потрібно діяти»,
  • відзнака «Відвага та честь»,
  • нагрудний знак «Ветеран війни»[1][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в «Вінницькі Скіфи» провели в останню путь досвідченого командира Максима Римського. vinnitsa.info (укр.). Процитовано 15 жовтня 2023.
  2. ↑ а б в Донбас.Реалії; Горбатенко, Сергій (21 грудня 2022). «Росіяни зробили пастку, вдавши з себе полонених»: під Авдіївкою загинув «вінницький скіф» Максим Римський. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 жовтня 2023.
  3. ↑ Ковалишена, Юлія (2 жовтня 2023). Володимир Зеленський присвоїв звання "Герой України" двом полеглим захисникам із Вінниччини. https://suspilne.media (укр) . Суспільне Новини. Процитовано 29 жовтня 2023.
  4. ↑ На війні загинув 28-річний старший сержант Максим Римський з Гайсинщини - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 жовтня 2023.
  5. ↑ а б в Старший сержант Максим Римський отримав смертельні осколкові поранення на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Римський_Максим_Олександрович&oldid=40799818