Ринкова рівновага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ринкова рівновага  — ситуація на ринку, за якої величина пропозиції рівна величині попиту. Ринкова рівновага існує тоді, коли немає тенденції до зміни ринкової ціни чи кількості товарів, які продаються. Якщо ринок перебуває в рівновазі, то ціна товару така, що кількість товару, яку покупці хочуть придбати, точно збігається з кількістю товару, яку продавці хочуть запропонувати (тобто ринкова ціна є рівноважною). Враховуючи особливості реальної економіки такий стан не може бути тривалим, тому що з кожною зміною доступності товару на ринку - змінюється і ринковий баланс двох головних ринкових показників: попиту і пропозиції. Як наслідок, виникає надлишок або дефіцит товарів які в свою чергу однозначно вплинуть на рівновагу і корегуватимуть ціну. Тому ринкова рівновага, як правило, розглядається на ринку як миттєве явище.

Ринкова рівновага

P - ціна, гр., од.

Q - кількість товару, од. товару.

О - точка ринкової рівноваги.

Р0 - ринкова рівноважна ціна.

Q0 - рівноважна кількість продажу.



Ринок не завжди перебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропонування. Якщо ціна відхиляється вгору від рівноважної, з’являється надлишок товарів у продавців (в обсязі ), загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважного, а якщо ціна опустилась нижче за рівноважну, то виникає дефіцит товарів (в обсязі ) і, користуючись конкуренцією серед покупців, продавці піднімають ціну. Отже, зміна ціни повертає ринок до попередньої рівноваги. Точка рівноваги є стійкою, а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.





Рівновага може змінитися під впливом будь-якої з нецінових детермінант. Точка рівноваги переміщується в нове положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги з іншими параметрами рівноважних цін і обсягу (рис. 5.11). Якщо на ринку за інших рівних умов зростає (скорочується) лише попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зростуть (скоротяться); якщо зростає (скорочується) лише пропонування, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться), Якщо одночасно зростають (скорочуються) і попит, і пропонування, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту та пропонування. Рівноважна ціна зменшиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропонування, і зросте, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропонування.

Зміна рівноваги при зміні попиту та пропону­вання





Види ринкової рівноваги[ред. | ред. код]

  • Часткова
  • Загальна

Частковою називають рівновагу яка виникає на ринку коли сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. Тобто має бути рівноважна ціна, на графіку попиту і пропозиції це перетин відповідно кривих попиту і пропозиції, таких точок(рівноважних цін) може бути декілька, але якщо перетин взагалі відсутній, то часткова рівновага неможлива. Часткова ринкова рівновага може бути стабільною чи нестабільною. Якщо ринок, на якому можливе існування рівноваги, виведений зі стану останньої й повертається до вихідного стану, то часткова ринкова рівновага є стабільною, якщо ні — то нестабільною.
Загальна рівновага — це така ситуація, при якій усі різноманітні ринки одночасно перебувають у стані рівноваги, тобто ціни й випуски продукції на них не змінюються. При аналізі загальної рівноваги економічна система розглядається в цілому й досліджується одночасне визначення цін і кількості всіх товарів і послуг усередині економічної системи.
У реальній дійсності процес розвитку і зміна зовнішніх умов відбуваються безперервно. Це означає, що ніякого остаточного переходу від однієї рівноваги (колоообігу) до іншої не може бути. Поки ринковий механізм пристосовується до однієї зміни умов, відбуваються інші. Найбільше що можна сказати про конкретну економічну ситуацію — це те, що в одному випадку яскравіше виражені рівноважні, а в іншому — нерівноважні елементи. Для детального аналізу і прогнозування змін у напрямку рівноважності або нерівноважності використовують методи економічного аналізу.

Теорія загальної ринкової рівноваги[ред. | ред. код]

Вперше математично ринкову рівновагу на багатьох ринках (загальну ринкову рівновагу) довів Леон Вальрас - видатний французький економіст, один із лідерів маржиналіської революції, засновник і лідер Лозанської школи маржиналізму, засновиник теорії загальної рівноваги.

Критика теорії ринкової рівноваги[ред. | ред. код]

Представниками Австрійської школи економіки, які займалися побудовою теорії реальних динамічних ринкових процесів, які ніколи не зазнають рівноваги, теорія загальної ринкової рівноваги вважається вкрай помилковою. Прибічників теорії економічної рівноваги звинувачують у фізикалізмі (пан-фізикалізмі) та сцієнтизмі, тобто спробах перенести інструменти аналізу фізичних явищ на явищі соціальні. Глибоке протиріччя між динамічною моделлю ринку Австрійської школи та неокласичною теорією рівноваги відзначив найвидатніший представник Австрійської школи Людвіг фон Мізес:

« ... те, що відокремило австрійську школу й забезпечило їй вічну славу, - це доктрина економічної діяльності, яка протистоїть принципам економічної рівноваги або відсутності діяльності. «

— Mises L. von (1978) Notes and Recollections. South Holland, III.: Libertarian Press

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Система економічних законів і категорій: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. ISBN 966–574–734–7