Рогозівський район
| Рогозівський район | |
| Країна |
.svg){kind=small} Українська СРР |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Київська округа |
| Наступник | Ржищівський район, Переяслав-Хмельницький район і Бориспільський район |
| Час/дата припинення існування | 1927 |
Рогозівський район — адміністративно-територіальна одиниця, утворена в 1923 році в складі Київської округи. Районний центр — село Рогозів. Ліквідований у 1927 році.
За даними перепису 1926 року в районі проживало 39 690 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Рогозівський район у складі Київської округи Київської губернії, до якого увійшли Воронківська, Рогозівська і Єрковецька волості Переяславського повіту.[1][2]
Станом на 1924 рік Рогозівський район мав центр у селі Рогозівці і складався із 15 сільрад: Рогозівська, Вороньківська, Глибоцька, Гусенцівська, Єрковецька, Ковалинська, Кальнівська, Койлівська, Любарецька, Мартусівська, Процівська, Рудяківська, Старівська, Сошниківська, Яшниківська. Усього у районі було 35 поселень: містечко Вороньків, 22 сіл і 12 хуторів.[3]
Постановою ВУВЦК від 27 березня 1925 року було внесено такі зміни у склад району:
- с. Мартусівку з с. Новоселівкою і х. Рівний (тобто Мартусівську сільраду[3]) було перечислено до складу Бориспільського району Київської округи;
- Гусинцинську, Кальнівську й Яшницьку сільради було перечислено до складу Ржищівського району Київської округи.[4]
У 1927 році район було включено до складу Бориспільського району Київської округи.[5]
Склад[ред. | ред. код]
Район складався з 13 сільрад: Вороньківська, Глибоцька, Дівичівська, Єрковецька, Жереб'ятинська, Кіловська, Ковалинська, Любарецька, Процівська, Рогозівська, Рудяківська, Сошниківська, Старинська.[джерело?]
При ліквідації більша частина сільрад увійшла до складу Бориспільського району, лише Дівичівська, Єрковецька та Ковалинська відійшли до Переяславського району, а Рудяківська — Ржищівського.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини».
- ↑ Постанова ВУЦВК від 12 квітня 1923 року «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України».
- ↑ а б Список поселень Київщини / Адміністративний відділ та статистичне губерніяльне управління ; Київський губерніяльний виконавчий комітет Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — Київ : Видання газети «Вістник Київського губвиконкому», 1924. — С. 27, 149. [Архівовано з першоджерела 17 липня 2022.]
- ↑ Постанова ВУВЦК від 27 березня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля».
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
- Попередні підсумки перепису 17.12.1926 р. — К., 1927.