Рогозівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рогозівський район
Країна  Українська СРР
Адміністративна одиниця Київська округа
Наступник Ржищівський район, Переяслав-Хмельницький район і Бориспільський район
Час/дата припинення існування 1927

Рогозівський район — адміністративно-територіальна одиниця, утворена в 1923 році в складі Київської округи. Районний центр — село Рогозів. Ліквідований у 1927 році.

За даними перепису 1926 року в районі проживало 39 690 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Рогозівський район у складі Київської округи Київської губернії, до якого увійшли Воронківська, Рогозівська і Єрковецька волості Переяславського повіту.[1][2]

Станом на 1924 рік Рогозівський район мав центр у селі Рогозівці і складався із 15 сільрад: Рогозівська, Вороньківська, Глибоцька, Гусенцівська, Єрковецька, Ковалинська, Кальнівська, Койлівська, Любарецька, Мартусівська, Процівська, Рудяківська, Старівська, Сошниківська, Яшниківська. Усього у районі було 35 поселень: містечко Вороньків, 22 сіл і 12 хуторів.[3]

Постановою ВУВЦК від 27 березня 1925 року було внесено такі зміни у склад району:

  • с. Мартусівку з с. Новоселівкою і х. Рівний (тобто Мартусівську сільраду[3]) було перечислено до складу Бориспільського району Київської округи;
  • Гусинцинську, Кальнівську й Яшницьку сільради було перечислено до складу Ржищівського району Київської округи.[4]

У 1927 році район було включено до складу Бориспільського району Київської округи.[5]

Склад[ред. | ред. код]

Район складався з 13 сільрад: Вороньківська, Глибоцька, Дівичівська, Єрковецька, Жереб'ятинська, Кіловська, Ковалинська, Любарецька, Процівська, Рогозівська, Рудяківська, Сошниківська, Старинська.[джерело?]

При ліквідації більша частина сільрад увійшла до складу Бориспільського району, лише Дівичівська, Єрковецька та Ковалинська відійшли до Переяславського району, а Рудяківська — Ржищівського.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини».
  2. Постанова ВУЦВК від 12 квітня 1923 року «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України».
  3. а б Список поселень Київщини / Адміністративний відділ та статистичне губерніяльне управління ; Київський губерніяльний виконавчий комітет Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — Київ : Видання газети «Вістник Київського губвиконкому», 1924. — С. 27, 149. [Архівовано з першоджерела 17 липня 2022.]
  4. Постанова ВУВЦК від 27 березня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля».
  5. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Попередні підсумки перепису 17.12.1926 р. — К., 1927.