Рожанковський Маркел Лонгинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маркел Лонгинович Рожанковський
Народився 10 січня 1871(1871-01-10)
Австро-Угорщина м. Броди, Бродівський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область
Помер 15 червня 1954(1954-06-15) (83 роки)
м. Калуш, Калуський район, Станіславська область, УРСР, СРСР
·інсульт
Поховання м. Калуш, старий цвинтар
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща ПольщаСРСР СРСР
Національність українець
Alma mater Краківський університет
Суспільний стан лікар
Посада Морський старший штабний лікар 1-го класу
Військове звання полковник
Конфесія греко-католик
Батько Рожанковський Лонгин Теодорович
Мати Осипа Шухевич
У шлюбі з Амалія Рожанська
Діти Марія, Меланія, Дарія, Ярослав
Нагороди
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста

Маркел Лонгинович Рожанкóвський (10 січня 1871, м. Броди, Бродівський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина — 15 червня 1954, м. Калуш, Калуський район, Станіславська область, УРСР, СРСР) — український лікар-офіцер флоту Австро-Угорщини, морський старший штабний лікар 1-го класу (полковник).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 січня 1871 у місті Броди на Львівщині. Батько — д-р Лонгин Рожанковський, мати — Осипа (1841—1929, донька о. Осипа Шухевича).

Закінчив Золочівську гімназію. Закінчив Краківський університет у 1895 р.

Разом з однокурсником Володимиром Вербенцем за прикладом відомого в Галичині морського лікаря і письменника д-ра Ярослава Окуневського обрав медичну службу у флоті Австро-Угорщини. Пройшов шлях від корветного лікаря (лейтенанта) до морського старшого штабного лікаря 1-го класу (полковника). Побував у багатьох морях і країнах. Два роки ніс службу на крейсері «Кайзерін Елізабет» у районі бойових дій російсько-японської війни 1904—1905 р.р. Наполегливо працював над підвищенням свого фахового рівня й очолював важливі структурні підрозділи санітарної служби флоту. В 1918 році в Одесі надавав допомогу у формуванні служби охорони здоров'я флоту новоствореної Української Держави. Удостоєний багатьох орденів і медалей Австро-Угорщини, а кайзер Німецької імперії Вільгельм ІІ за лікарські заслуги особисто нагородив його «Залізним Хрестом» 2-го класу.

За часів ЗУНР очолював санітарну службу і лікарню Калуського повіту.

За Польщі — лікар у Калуші, продовжував працювати під час Другої світової війни та після неї аж до смерті в 1954 р.

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружився в 1906 р. з Амалією (1878—1926) — донькою хотінського пароха Гната Рожанського. Проживали в м. Пула (сучасна Хорватія), тут народилися доньки Марія, Меланія і Дарія та син Ярослав. Після розпаду Австро-Угорщини переїхали до Калуша.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]