Ромуальдас Ґранаускас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ромуальдас Ґранаускас
лит. Romualdas Granauskas
Народився 18 квітня 1939(1939-04-18)
Мажейкяй, Литва
Помер 28 жовтня 2014(2014-10-28) (75 років)
Вільнюс, Литва
Поховання Цвинтар Антакалніса
Громадянство Литва Литва
Діяльність прозаїк, есеїст, драматург, сценарист
Мова творів литовська
Роки активності 19542011
Напрямок проза
Жанр есе, розповідь, повість, роман, п'єса
Нагороди Орден Великого князя Литовського Гедиміна (1999)

Ромуальдас Ґранаускас (лит. Romualdas Granauskas; 18 квітня 1939, Мажейкяй — 28 жовтня 2014, Вільнюс) — литовський прозаїк, есеїст, драматург, сценарист. Перекладав твори естонської літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1957 закінчив школу трудової молоді в Сяді. Навчався у військово-морському училищі Клайпеди, Каунаському політехнічному інституті, який не закінчив.

У 1968-1970 працював в редакціях газети «Наше слово» (лит. Mūsų žodis) і журналу «Нямунас» (лит. Nemunas). Крім того, працював будівельником, слюсарем, радіокорреспондентом, учителем в школі (Моседіс).

З 1972 присвятив себе творчості. З 1973 член Союзу письменників Литви.

Похований на цвинтарі Антакалніо (Вільнюс).

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько — Ігнас Ґранаускас (1909-?) — лісник;
  • Мати — Розалія Іванаускайте (1916-?) — з села Найкяй;
  • Дружина — Альма Скруйбіте;
  • Діти — Гінтар, Інга.

Творчість[ред. | ред. код]

Написав понад 20 творів. Перші публікації відбулися в 1954 в збірнику лит. «Medžių viršūnės». Перша книга вийшла в 1969. Велику популярність принесла письменникові повість «Життя під кленом», яка в 1988 була екранізована. У 2009 був знятий фільм і за романом «Вир» (лит. «Duburys»).

Сценарії[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1976 ф Втрачений дах лит. Sodybų tuštėjimo metas сценарист
1981 ф Літо закінчується восени лит. Vasara baigiasi rudenį сценарист
1983 ф Уроки ненависті лит. Neapykantos pamokos сценарист

українською в перекладі Надії Непорожньої оповідання Ромуальдаса Ґранаускаса «Полуденний дзвін коси» ввійшло до антології «Литовське радянське оповідання» (К.: «Дніпро», 1981. — С. 213-220; серія «Радянські оповідання»).

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

  • Літературна премія імені Ю. Паукштеліса (1987) — за «Життя під кленом»
  • Літературна премія імені А. Вайчулайтіса (1995) — за роман «Метелик на губах» (лит. Su peteliške ant lūpų)
  • Премія Спілки письменників Литви (1999) — за книгу «Gyvulėlių dainavimas»
  • Офіцерський хрест Ордена Великого князя Литовського Гедиміна (1999)
  • Національна премія Литви в галузі культури та мистецтва (2000)
  • Премія імені Г. Петкевічайте-Біті (2004) — за роман «Вир»
  • Літературна премія імені Л. Довіденаса (2008) — за роман «Туман над долинами»
  • Премія Литовської асоціації художників (2013) — за книги «Якщо вам більше не потрібно» (лит. Kai reikės nebebūti) і лит. «Išvarytieji».

Посилання[ред. | ред. код]

  • Romualdas Granauskas (лит.). rasyk.lt. Процитовано 28 січня 2015.
  • Ромуальдас Ґранаускас на сайті Discogs (англ.)
  • Ромуальдас Гранаускас (рос.). КиноПоиск. Процитовано 28 січня 2015.
  • Ушел из жизни писатель Гранаускас (рос.). Delfi. 28 жовтня 2014. Процитовано 28 січня 2015.
  • Romualdas Granauskas (нім.). Nekropole. Процитовано 28 січня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bukelienё E. N., Juknaité V. Saulёlydžio senis : Romualdo Granausko kūrybos interpretacijos. — Vilnius : Alma littera, 2004. — 159 p.