Рослинні клітини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Структура рослинної клитини

Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:

Основні типи рослинних клітин[ред. | ред. код]

Паренхімні клітини — це клітини, розміри яких у всіх напрямках однакові або довжина трохи більше ширини[14]. Паренхіму рослин називають також основною тканиною[15].

Прозенхімні клітини — це витягнуті (довжина у багато разів перевищує ширину) і загострені на кінцях (на відміну від паренхіми) клітини, різні за походженням і функціями. Між прозенхімою (тканиною, утвореною прозенхімними клітинами) і паренхімою є переходи, наприклад, коленхіма і лопатеві гіллясті клітини мезофіла в листі канни і ін. рослин[16].

Поділ рослинних клітин[ред. | ред. код]

Поділ рослинних клітин

У рослинних клітин є унікальна додаткова фаза мітозу — препрофаза. Вона передує профазі і включає дві основні події:

  • Утворення препрофазної стрічки — густого кільця з мікротрубочок, розташованого під плазматичною мембраною[17];
  • Початок скупчення мікротрубочок близько до ядерної оболонки[18].

Клітинна стінка[ред. | ред. код]

Клітинна стінка є не тільки у рослинних клітин: вона є у грибів і бактерій, але тільки у рослин вона складається з целюлози (винятком є грибоподібні організми ооміцети, чия клітинна стінка також складається з целюлози[19]).

Функції[ред. | ред. код]

Клітинні стінки рослин виконують такі функції:

  • забезпечення можливості тургору (не будь її, внутрішньоклітинний тиск розірвав би клітку);
  • роль зовнішнього скелета (тобто надає форму клітці, визначає рамки її зростання, забезпечує механічну і структурну підтримку);
  • запасає поживні речовини[20];
  • захист від зовнішніх патогенів.

Органели[ред. | ред. код]

Пластиди[ред. | ред. код]

Plastids types ru.svg

Пластиди  — органели рослинної клітини, що складаються з білкової строми, оточені двома ліпопротеїдними мембранами. Внутрішня з них утворює всередину вирости (тилакоїди, або ламелли)[21].

Гігантські хлоропласти водоростей, присутні в клітці в однині, називаються хроматофорами. Їх форма може бути дуже різноманітною[22].

Вакуолі[ред. | ред. код]

Вакуоля — порожнина в клітині, заповнена клітинним соком і оточена мембраною — тонопластом. Речовини, що містяться в клітинному соку, визначають величину осмотичного тиску і тургор клітинної оболонки.

Вакуолі виконують в клітці наступні основні функції:

  • створення тургору;
  • запасання необхідних речовин;
  • відкладення речовин, шкідливих для клітини;
  • ферментативне розщеплення органічних сполук (це зближує вакуолі з лізосомами)[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. JA Raven (1997) The vacuole: a cost-benefit analysis.
  2. RA Leigh and D Sanders (1997) Advances in Botanical Research, Vol 25: The Plant Vacuole.
  3. Cell - The plant cell wall / Encyclopedia Britannica
  4. Oparka, KJ (1993) Signalling via plasmodesmata-the neglected pathway.
  5. Hepler, PK (1982) Endoplasmic reticulum in the formation of the cell plate and plasmodesmata.
  6. Anderson S, Bankier AT, et al. (1981) Sequence and organization of the human mitochondrial genome.
  7. L Cui, N Veeraraghavan, et al. (2006) ChloroplastDB: the chloroplast genome database.
  8. L. Margulis (1970) Origin of eukaryotic cells.
  9. Lewis, LA, McCourt, RM (2004) Green algae and the origin of land plants.
  10. Manton, I. and Clarke, B. (1952) An electron microscope study of the spermatozoid of Sphagnum.
  11. D.J. Paolillo, Jr. (1967) On the structure of the axoneme in flagella of Polytrichum juniperinum.
  12. PH Raven, Evert RF, Eichhorm SE (1999) Biology of Plants, 6th edition.
  13. Билич, Крыжановский, 2009, с. 136
  14. Лотова, Нилова, Рудько, 2007, с. 58
  15. Паренхима // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  16. Прозенхима — статья из Биологического энциклопедического словаря
  17. Ambrose JC, Cyr RJ (2008). Mitotic spindle organization by the preprophase band. Molecular Plant 1 (6). с. 950–960. PMID 19825595. doi:10.1093/mp/ssn054. Архів оригіналу за 15 квітень 2013. Процитовано 21 квітень 2016. 
  18. Hoshino H, Yoneda A, Kumagai F, Hasezawa S (2003). Roles of actin-depleted zone and preprophase band in determining the division site of higher-plant cells, a tobacco BY-2 cell line expressing GFP-tubulin. Protoplasma 222 (3-4). с. 157–165. PMID 14714204. doi:10.1007/s00709-003-0012-8. 
  19. Оомицеты. 
  20. Билич, Крыжановский, 2009, с. 148
  21. Лотова, Нилова, Рудько, 2007
  22. Билич, Крыжановский, 2009, с. 149
  23. Билич, Крыжановский, 2009

Література[ред. | ред. код]

  • Билич Г.Л., Крыжановский В.А. Биология. Полный курс: В 4 т. — издание 5-е, дополненное и переработанное. — М. : Издательство Оникс, 2009. — Т. 1. — 864 с. — ISBN 978-5-488-02311-6.
  • Лотова Л.И., Нилова М.В., Рудько А.И. Словарь фитоанатомических терминов: учебное пособие. — М. : Издательство ЛКИ, 2007. — 112 с. — ISBN 978-5-382-00179-1.