Рудніцький Вадим Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудніцький.
Рудніцький Вадим Володимирович
 Рядовий
Загальна інформація
Народження 10 лютого 1978(1978-02-10)
Вільянді, Естонія
Смерть 24 серпня 2014(2014-08-24) (36 років)
Георгіївка
(вогнепальне поранення)
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Сват»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  МВС
Рід військ  Спеціальна міліція
Формування
 «Шторм»
Війни / битви

Миротворча операція під егідою ООН
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудницький.

Вади́м Володи́мирович Рудні́цький (10 лютого 1978, м. Вільянді, Естонія — 24 серпня 2014, смт Георгіївка, Лутугинського району Луганської області, Україна) — рядовий, Міністерство внутрішніх справ України, добровольчий спецбатальйон міліції особливого призначення «Шторм».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1978 року у місті Вільянді, в Естонії. Згодом його сім'я переїхала до села Привітів Любарського району. Закінчив школу, проходив службу в прикордонних військах у Львові. Згодом потрапив в один зі спецпідрозділів органів внутрішніх справ. По тому більше восьми років служив у 95-й Житомирській окремій аеромобільній бригаді.

Протягом 4-х років двічі брав участь в миротворчій операції на теренах колишньої Югославії. По службі у військових лавах працював в сфері торгівлі.

Зголосився добровольцем в травні 2014 року до підрозділу «Шторм». Загинув при обстрілі терористами блокпосту українських сил — поблизу смт Георгіївка, що під Луганськом.

Вдома залишилися дружина, донька 2006 р.н, син, батьки та молодший брат. Останнє прощання відбулося в Привітові 27 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • 9 грудня 2014-го в Привітові відкрито пропам'ятну дошку на його честь.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 12
  • Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудніцький_Вадим_Володимирович&oldid=41018172