Рудольф Баумбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Баумбах
нім. Rudolf Baumbach
RudolphBaumbach.jpg
Рудольф Баумбах
Народився 28 вересня 1840(1840-09-28)
Краніхфельд (Kranichfeld)
Помер 21 вересня 1905(1905-09-21) (64 роки)
Майнінген (Meiningen)
Поховання Майнінген
Громадянство Німеччина
Діяльність поет
Знання мов німецька[1]

Рудольф Баумбах (нім. Rudolf Baumbach; 28 вересня 184021 вересня 1905) — німецький поет. Писав під псевдонімами 'Paul Bach'.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Будинок Рудольфа Баумбаха у Майнінгені, тепер Літературний музей „Baumbachhaus“
Памятник Рудольфа Баумбаха поруч з музеєм.

Рудольф Баумбах народился 28 вересня 1840 р родині лікаря у Краніхфельді на Ільмі у герцогстві (Саксонія-Майнінген). Коли Рудольфові було два роки родина переїхала у Майнінген, де батько (Karl Julius Gustav Baumbach) р. став придворних лікарем герцога, але у 1847 р. помер, заразившись тифом від хворих. Відтоді вихованням Рудольфа займалася мати (Marie Luise Caroline), а також дід і баба. В роках 1850-60 вчився у гімназії. Маючи талант до малювання, хотів був стати художником, але родичі стали на заваді його планів. ОТож, пілся закінчення гімназії Рудольф Баумбах поступив Лейпцигський університет, де вивчав природничі науки. Пізніше він вчився у Вюрцбурзі і Гайдельберзі, де захистив докторську дисертацію. Свою наукову діяльність почав у Ботанічному інституті Фрайбургу але через бідність, мав покинути роботу і почав заробляти гроші працюючи домашнім вчителем у [[Відень| Відні}, Брюнні (тепер Брно), Граці, Трієсті. Пережив нещасливе кохання знову-таки через бідність і після цього його сердечні справи не турбували. Перебуваючи і Трієсті, вступив у Альпійський союз і відновив свою дослідницьку роботу, вивчаючи рослинність Альп. Союз видавав свою газету і в ній Рудольф Баумбах спробував свої сили як письменник. Несподівано прийшов успіх і він кинув роботу вчителя, забезпечуєчи своє життя гонорарами за публікації. Маючи вже трохи грошей, у 1885 р. повернувся до Майнінгени, відтоді там і жив з мамою і сестрами. У 1888 р. герцог надав йому звання придворного радника. В цей час він багато мандрував, але у 1895 р. переніс інсульт і вже не міг займатися літературною діяльністю. Помер Рудольф Баумбах у 1905 у Майнінгу. Про нього в місті нагадує музей у його колишньому будинку і погруддя у скверику поруч.

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Пам'ятник Рудольфу Баумбаху у мисливському будиночку Габельбаху.

Твори Рудольфа Баумбаха відрізняються простотою і природністю. В них він відобразив своє розчарування в коханні, але не тільки. Ведучи холостяцьке життя, не втрачав доброго гумору, любив бувати у добрій компанії з вином і піснями, що теж знайшло свій відбиток у його численних віршах, новелах, казках. Його багатий творчий талант почав розвиватися у гумористичних оповіданнях для газети Альпійського союзу, за якими послідували більш серйозні речі, з яких можна відзначити альпійську легенду "Златорог". В ній добре відбита його любов до природи до людей Словенії, де він тоді проживав. З цього твору і почалися його творчі успіхи. Читачам подобалися його життєрадісні, часом романтичні, часом зухвалі вірші. Новий успіх приніс Баумбаху роман "Оманливе золото" (Truggold), опублікований у 1878 р. Повернувшись до омріяної батьківщини, він написав цілу серію мелодичних і ритмічних віршів, покладених на музику багатьма композиторами, серед яких Франц Абт, Альбан Берг, Ферруччо Бузоні, Фелікс Дрезеке, Вільгельм Кінцль, Едуард Кремзер, Макс Регер, Лео Фалль, Александр фон Філіц, Роберт Фішхоф, Франц Шрекер та інші. Багато з них стали народними піснями, друкувалися у студентських збірниках, словом, вже не належали автору, як та стріла, випущена стрільцем із лука за метафоричним виразом Г. Гейне. А казки Рулоьфа Баумбаха подобаються дітям і досі.

Твори[ред. | ред. код]

Епічні твори[ред. | ред. код]

  • Zlatorog (1876) - "Златорог"
  • Frau Holde (1880) - "Пані Гольде"
  • Horand und Hilde (1881) - "Горанд і Гільда"
  • Der Pathe des Todes (1884) - "Пафос смерті"
  • Kaiser Max und seine Jäger (1888) - "Імператор Макс і його мисливці"

Романи, оповідання, казки[ред. | ред. код]

  • Trug-Gold (1878; Zeitschriftenpublikation schon 1876 unter dem Titel Die Goldmacher) - "Оманливе золото". Газетний варіант вийшов у же в 1876 р. під назвою "Виробник золота".
  • Trug-Gold : Erzählung aus dem siebzehnten Jahrhundert. Goldschmidt, Berlin 1887 - "Оманливо золото": Оповідання з сімнадцятого століття".
  • Sommermärchen (1881) -"Літні казки"
  • Abenteuer und Schwänke (1883) - "Пригоди і вихватки"
  • Erzählungen und Märchen (1885) -"Оповідання і казки".
  • Es war einmal (1889) - "Було колись"
  • Neue Märchen (1892) - "Нові казки".
  • Aus der Jugendzeit (1893; vier Novellen aus den 1870ern) - "З молодих років". Чотири новели.

Пісні[ред. | ред. код]

  • Lieder eines fahrenden Gesellen (1878) — «Пісні мандрівного батяра»
  • Der Wagen rollt (1879). Gedicht — «Віз котиться». Вірш.
  • Schwört bei dieser blanken Wehre (1879) — «Клянеться при цій голій зброї».
  • Spielmannslieder (1881) — «Пісні сурмача»
  • Mein Frühjahr (1882) — «Моя весна».
  • Von der Landstraße (1882) — «Від сільської вулиці».

Література[ред. | ред. код]

  • Heinz Otto Burger. Baumbach, Rudolf. // Neue Deutsche Biographie. — Berlin: Duncker & Humblot, 1953. — Band 1. — S. 654 f. (Посилання).
  • Harald Lönnecker: Schrieb ein Corpsstudent [Rudolf Baumbach, Lipsiae, Thuringiae Leipzig] das Burschenschafterlied? In: Einst und Jetzt Jahrbuch des Vereins für corpsstudentische Geschichtsforschung, Band 51 (2006), S. 129-146

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts. Gearbeitet von Franz Krümer. Leipzig. Verlag von Philipp Reclam jun.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.