Рудольф Леманн (суддя)

Рудольф Леманн
нім. Rudolf Lehmann
Леманн під час Нюрнберзького процесу (1947).
Народився	11 грудня 1890(1890-12-11) Познань, Німецька імперія
Помер	26 липня 1955(1955-07-26) (64 роки) Бонн, ФРН
Поховання	Старий цвинтар в Бонніd
Країна	Німеччина
Діяльність	суддя, правник, адвокат, військовий правник
Науковий ступінь	доктор праваd
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Generaloberstd
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Імперський орден Ярма та Стріл Почесний знак «За вірну службу»
Медіафайли у Вікісховищі

Рудольф Леманн (нім. Rudolf Lehmann; 11 грудня 1890, Позен — 26 липня 1955, Бонн) — німецький військовий юрист, доктор права, генерал-оберштабссуддя вермахту.

Біографія

Син юриста. Вивчав право в університетах Мюнхена, Фрайбурга, Лейпцига та Марбурга. З серпня 1914 року брав участь добровольцем у Першій світовій війні. Після закінчення війни демобілізований. Влітку 1919 року отримав докторське звання в Марбурзькому університеті, після чого працював в міністерствах пошти та юстиції, а також суддею.

З приходом до влади Адольфа Гітлера Леманн бере участь у розробці положень нового кримінального судочинства. В жовтні 1937 року зарахований на військову службу і призначений президентом Сенату Імперського військового суду. В липні 1938 року очолив юридичний відділ вермахту і, таким чином, став найвищим військовим юристом нацистської Німеччини. Такій стрімкій кар'єрі сприяла дана йому військовим міністром Вернером фон Бломбергом характеристика вкрай здібного і особливо ділового юриста, який ревно стежить за дотриманням військово-кримінального права. Леманн брав участь як один із суддів на процесі звинуваченого в гомосексуалізмі Вернера фон Фріча, а також був співробітником кількох газет, які пропагували ідеї нового нацистського порядку, консультував з юридичних питань начальника ОКВ Вільгельма Кейтеля. Однак його найважливішим завданням залишалась юридична підготовка наказів фюрера та командування вермахту.

Після закінчення війни Леманн опинився в американському полоні і 28 жовтня 1948 року на Нюрнберзькому процесі у справі військового командування Німеччини був засуджений до 7 років позбавлення волі. В серпні 1950 року достроково звільнений з Ландсберзької в'язниці. Після звільнення не відновлений на державній службі Леманн працював керуючим директором економічного об'єднання Bergbau у Бад-Годесберзі, одночасно разом зі своїми колишніми колегами намагався створити привабливий вигляд нацистської військової юстиції у громадській думці повоєнної Німеччини.

Звання

• Міністерський радник (1932)
• Міністерський диригент і радник Імперського військового суду (жовтень 1937)
• Міністерський директор (липень 1938)
• Генерал-оберштабссуддя (1 травня 1944) — єдиний носій звання.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Імперський орден Ярма та Стріл (Іспанія; №97, 20 січня 1941)
• Почесний знак «За вірну службу» 2-го ступеня (25 років)

Посилання

• Біографічні дані.
• Нагороди.