Рудольф III (король Бургундії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф III
Rudolph III of Burgundy.jpg
Народився 970/971
Помер 6 вересня 1032
Лозанна, Во, Швейцарія
Поховання Lausanne Cathedrald
Титул король
Термін 993—1032 роки
Попередник Конрад I
Наступник Конрад II
Генріх I
Конфесія католицтво
Рід Старший Дім Вельфів
Батько Конрад I
Мати Матільда Каролінг
Родичі Генріх II Святий
Брати, сестри  • Берта Бургундська, Gisela of Burgundyd, Gerberga of Burgundyd і Burchard II of Lyond
У шлюбі з Агальтруда
Ірменгарда
Діти 1 син

Рудольф III Лінивий (*Rodolphe le Fainéant 970/971 —6 вересня 1032) — останній незалежний король Бургундії у 9931032 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі Старшого Дому Вельфів. Син Конрада I, короля Бургундії (Арелату), та Матільди, доньки Людовика IV, короля західно-Франкського королівства. Після смерті батька у 993 році став новим королем, коронувавшись у Лозанні.

Намагався приборкати місцевих графів, проте наштовхнувся на численні заколоти. При цьому єпископи Верхньої Бургундії стали орієнтуватися на королів Німеччини. Намагаючись протистояти цим викликам, Рудольф III вирішив спиратися на єпископів, яким надавав світські графства: 996 році архієпископу Тарантеза — графство Тарантез, 999 року єпископу Сьона — графство Вале, 1011 року єпископу Лозанни — графство Во, 1023 року архієпископу В'єнна — графство В'єннське. Завдяки цьому в регіонах становище короля зміцнилося. У 1006 році поступився Базелем на користь Священної Римської імперії.

У 1016 році вимушений був вести війну проти Оттона-Вільгельма, графа Бургундії. Цим скористався імператор Генріх II, який того ж року вдерся до Бургундії та змусив Рудольфа II у Страсбурзі визнати його спадкоємцем бургундського престолу. Це рішення було підтверджено імперським рейхстагом в Майнці у 1018 році.

Після смерті Генріха II новий імператор Конрад II у 1027 році також змусив бургундського короля оголосити спадкоємцем свого сина — принца Генріха.

Помер у 1032 року, після чого розпочалася боротьба за владу над королівством між Едом II, граф Шампані, Рено I, графом Бургундії, та Конрадом II. Лише у 1034 році Бургундія увійшла до складу Священної Римської імперії як третє королівство, нарівні з Німеччиною і Італією.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Агальтруда (д/н-1011)

дітей небуло

2. Дружина — Ірменгарда (д/н-1057) Савойська

дітей не було

3. Коханка

Діти:

  • Гуго (д/н-1038), єпископ Лозанни

Джерела[ред. | ред. код]

  • Louis Halphen, «Il regno di Borgogna», cap. XXV, vol. II (L'espansione islamica e la nascita dell'Europa feudale) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 807—821.
  • Hermann Kamp: Burgund. Geschichte und Kultur (= Beck'sche Reihe. 2414). Beck, München 2007, ISBN 978-3-406-53614-4, S. 37 ff.
  • Francois Demotz, L'An 888. Le Royaume de Bourgogne. Une puissance européenne au bord du Léman, Lausanne, Presses polytechniques et universitaires romandes, coll. " Le savoir suisse ", 2012, 142 p., chap. 83