Рудольф I (король Верхньої Бургундії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф I
Народився бл. 859
Помер 25 жовтня 912
Титул король Верхньої Бургундії
Термін 888—912 роки
Попередник засновано
Наступник Рудольф II
Конфесія католицтво
Рід Старший Дім Вельфів
Батько Конрад II Осерський
Мати Вальдрада Вормська
Брати, сестри  • Adélaïde de Bourgogne[d] і Odo I, Count of Troyes[d]
У шлюбі з Guilla of Provence[d]
Діти 2 сина та 4 доньки

Рудольф I (*Rodolphe I бл. 859 — 25 жовтня 912) — король Верхньої Бургундії у 888912 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Герцог[ред. | ред. код]

Походив зі Старшого дому Вельфів. Син Конрада II, графа Осера і маркграфа Верхньої (Транс'юранської) Бургундії, і Вальдради (Ірментруди) Вормської. Після смерті батька в 876 році Рудольф успадкував його володіння в Транс'юранской Бургундії, отримавши титул маркграфа Верхньої Бургундії (Транс'юраніі).

У 885 році імператор Карл III Товстий визнав за Рудольфом титул герцога Верхньої Бургундії.

Після повалення в 887 році імператора Карла III Толстого знать і духовенство цієї частини колишнього Бургундського королівства зібралися в 888 році в місті Сент-Моріс в Вале і проголосили своїм королем Рудольфа. У результаті було утворено незалежне королівство Верхня Бургундія, яке включило в себе північну частину колишнього королівства Прованс: сучасні Франш-Конте, Савойю, Аоста, територію сучасної західної Швейцарії (Базель, Вале). Канцлером свого королівство він зробив Т'єррі, єпископа Безансона.

Король[ред. | ред. код]

Рудольф I намагався відродити єдність «Серединного королівства» імператора Лотаря I. Проте його спроба завоювати Лотарингію натрапила на рішучу відсіч Арнульфа Каринтійського, короля Східно-Франкського королівства, Цвентібольда, короля Лотарингії, Людовика III, короля Нижньої Бургундії.

У 894 році Цвентібольд Лотаринзький захопив північ Верхньої Бургундії до Безансонського єпископства. Ці володіння Цвентібольд зберігав до своєї загибелі в 900 році, його владу визнав навіть Т'єррі, єпископ Безансона. Для того, щоб зберегти своє королівство, Рудольф I відмовився від претензій на Лотарингію. Завдяки цьому Арнульф Каринтійський визнав незалежність Верхньої Бургундії.

Смерть Арнульфа і Цвентібольда дозволила Рудольфу I повернути втрачені володіння. Після цього він збільшив королівство, приєднавши Сален. 911 року, скориставшись війною між Конрадом I, королем Східно-Франкського королівства, та Карлом III, королем Західно-Франкського королівства, захопив важливе місто Базель.

Відносини з іншими сусідами король Верхньої Бургундії зміг налагодити, організувавши династичні шлюби. Його сестра Аделаїда (Адельгейда) була видана за Річарда I, герцога Бургундії, сам він одружився на Віллі, сестрі короля Людовика III, короля Нижньої Бургундії, який, в свою чергу, одружився з донькою Рудольфа I.

Помер у 912 році, владу успадкував старший син Рудольф II.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Вілла, донька Бозона I, короля Нижньої Бургундії

Діти:

  • Рудольф (д/н-937), король Бургундії у 912—937 роках
  • Людовик (д/н-929), граф Тургау
  • Вальдрада, дружина Боніфація I, герцога Сполето
  • Юдит
  • Вілла (д/н-після 936), дружина Бозона, графа Авіньйона
  • Аделаїда, дружина Людовика III короля Нижньої Бургундії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Reuter, Timothy (1991). Germany in the early middle ages, c. 800—1056. Addison-Wesley Longman Ltd. ISBN 0-582-49034-0.
  • Rudolf Schieffer: Rudolfinger. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 198—200