Руді Ракер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Руді Рюкер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руді Ракер
Rudy Rucker
Ім'я при народженніRudolf von Bitter Rucker
Народився22 березня 1946
Луїсвілл, штат Кентуккі (США)
ГромадянствоСША США
Діяльністьматематик, прозаїк-романіст, письменник, викладач університету, інформатик, письменник наукової фантастики
Сфера роботиматематика[1], інформатика[d][1], наукова фантастика[1], науково-фантастична літератураd[1] і інформатика[1]
Alma materSt. Xavier High Schoold, Свортмор-коледж і Ратґерський університет
ЗакладГайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Університет штату в Сан-Хосе і State University of New York at Geneseod
Мова творіванглійська
Роки активності1962 —
Напрямоккіберпанк, наукова фантастика
Жанрпроза
Magnum opusWare Tetralogy
ДітиRudy Rucker Jr.d
Нагороди
Сайт: rudyrucker.com

CMNS: Руді Ракер у Вікісховищі

Руді Ракер (Rudy Rucker, повне ім'я — Rudolf von Bitter Rucker; 22 березня 1946, Луїсвілл, штат Кентуккі) — американський математик, письменник-фантаст німецького походження, один з засновників літературної течії кіберпанку.


Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Луїсвіллі в штаті Кентуккі. Закінчив Rutgers University. Лідер контркультурної фантастики і майстер наукової белетристики, схильний до стилістики «чорного гумору».

З 1972 до 1978 року викладав в State University College. Пізніше в Гейдельберзькому університеті в Німеччині. Автор чотирьох наукових монографій: Geometry, Relativity and The Fourth Dimensions (1977), Mind Tools (1987), All the Visions (1991) і Artificial Life Lab (1993). Першою науково-фантастичною публікацією стало оповідання «Чудо» (The Miracle, 1962). У журналі Unearth опубліковані дві з трьох частин його першого науково-фантастичного роману Spacetime Donuts (1976). У книжковому варіанті цей роман вийшов у 1981 році у видавництві Ace Books. За ранній роман «Біле світло» (White Light) номінувався на премію Locus у 1981 році. Двічі лауреат нагороди ім. Філіпа К. Дика (1982 і 1988).

Поряд з технологічною досконалістю комп'ютерів для світобудови по Рюкеру характерна соціалізація фармакології. У пресі Ракер неодноразово заявляв, що бачить у комп'ютерах новий вид наркотиків. Тому створений ним стиль він назвав трансреалізмом (transrealism), тобто, розвиток пізнаваних сюжетних ліній і образів дається у фантастичних термінах. У композиції тетралогії «Забезпечення» (Ware) використана поетика теорії змови. Як у конфлікті роботів-бопперів і людей, так і в спільному протистоянні роботів-молді і людей проти інопланетян. Ракер дав багаторівневу оцінку можливостів і параметрів гібридних людино-машинних цивілізацій. Роботи, які самовідтворюються, сприймалися землянами настільки агресивними, що відбулося переселення цілих соціумів на Місяць. Зокрема, мільярди роботів використовувалися для добування корисних копалин на Місяці. У першому романі описана банда «дітлахів-пустунів», яка забезпечувала роботів інформаційними моделями вбитих ними людей. Основна сюжетна знахідка Ракера пов'язана з тезою про те, що збереження особистісних параметрів людини можливо винятково при наявності свободи волі.

Через образ дослідника-пияка і творця перших місячних роботів Кобба Андерсона Ракер вступив у заочну полеміку з А. Азімовим і його законами роботехніки. Полеміка досягає кульмінації з появою голограми Курта Геделя — вчитель Кобба, ремінісценція в імені якого відсилає освіченого читача до особи філософа і проблематики Гегеля. Вождь роботів Ральф Числер змінював тілесну оболонку 36 разів. Через операцію перезавантаження даних зберігається інтелект і особистість машини. Історичні заслуги Р. Числера перед суспільством роботів полягали в тому, що в 2001 році він став першою машиною, що самостійно виростила й освоїли програму, яка звільняє від заборонних законів. Серед роботів двійковий машинний код називається «священним», а англійська мова — мовою деспотів-творців. Слідом за сексуальними контактами персонажів Ф. Фармера Ракер створював людину-маргінала, яка мала еротико-наркотичний потяг до машини зі штучною оболонкою. Наприклад, сюжетна лінія асоціального Торчка й інформаційного клону Місті Новак у «Програмному забезпеченні». Дія роману «Вільне забезпечення» (Freeware) відбувається у віддаленому майбутньому, коли, зроблені з пластику і морських водоростів, роботи-молді використовуються інопланетянами як тілесні оболонки. У «Вільному забезпеченні» повторюється традиційна для Ракера сюжетна лінія кохання кентукського ловеласа Ренді Карла Такера до робота-молді Моніки.

Як і пізніший роман Ніла Стефенсон «Лавина» (1991) текст «Програмного забезпечення» виявився переповнений образами та темами, які пізніше були розтиражовані іншими авторами.

Співавтор Брюса Стерлінга. За написану з Б. Стерлінгом повість Storming the Cosmos (1985) номінувався на премію «Локус» (Locus) у 1986 році. Найпліднішим виявилося його співавторство з Полем Ді Філіппо (Paul Di Filippo).

Твори

[ред. | ред. код]

Тетралогія Ware

[ред. | ред. код]
  • Програмне забезпечення (Software, 1982)
  • Віртуальне забезпечення (Wetware, 1988)
  • Вільне забезпечення (Freeware, 1997)
  • Реальне забезпечення (Realware, 2000)

Романи

[ред. | ред. код]
  • Spacetime Donuts (1976 і 1981)
  • Infinity And the Mind (1982)
  • Біле світло (White Light, Or What is Cantor's Continuum, 1980)
  • Spaceland (2002)

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних