Русенко Іван Юркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Юркович Русенко
Іван Русенко (кінець 1920-х).jpg
Іван Русенко, кінець 1920-х років
Народився 19 січня 1890(1890-01-19)
с. Красна на Лемківщині
Помер 10 січня 1960(1960-01-10) (69 років)
с. Королівка Борщівського району Тернопільської області
Національність українець
Місце проживання с. Королівка Борщівського району Тернопільської області
Діяльність поет, художник, фольклорист
Відомий завдяки створив «Карпаторускій буквар Ваня Гунянки»

Іва́н Юрко́вич Русе́нко (нар.19 січня 1890, с. Красна на Лемківщині — пом. 10 січня 1960, с. Королівка Борщівського району Тернопільської області) — поет, художник, фольклорист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 січня 1890 року в с. Красна на Лемківщині.

У 1905-1912 рр. навчався в гімназії в Новому Сончі.

Після закінчення гімназії служив у австрійському війську. Під час Першої світової війни воював на сербському фронті, згодом, після лікування важкого поранення, на італійському фронті.

У 1922 р. закінчив вчительську семінарію в Красній, де і почав вчителювати.

У 1922-1944 рр. вчителював в польському селі Лютча біля Стрижова. В 1943 р. — у школі в селі Боднарівка.

У 1945 р. виселений в Україну, постійно мешкав у селі Королівка Борщівського району Тернопільської області. Працював вчителем (в основному вчив німецької мови) в Королівській середній школі.

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Фото молодого Івана Русенка на обкладинці книги «Русенко – Выбране», вид. 2010 р.
Обкладинка книги «Карпаторускій буквар Ваня Гунянки», видання 1931р. (Клівленд, Лемко Паблишинг Ко)

Розпочав публіцистичну діяльність в 1912 році, в австрійському часописі «Лемко»[2], видання якого переїхало того року з Нового Сонча до Горлиць.

Збирав лемківський фольклор, був автором сценічного твору «Вертеп в Карпатах», багатьох віршів, байок, п'єс та ін. Часто його твори друкувалися в газеті «Карпатська Русь» і календарі «Лемко» (США), тижневику «Наше слово» (Варшава). Відомий також як збирач народного пісенного фольклору лемків[3].

У 2010 р., з нагоди 120-ї річниці народження, було відкрито[2] меморіальну кімнату Івана Русенка в «Руській бурсі» в Горлицях.

«На Лемковині»[ред. | ред. код]

Вірш «На Лемковині» з музичною обробкою Ярослава Трохановского вважається неофіційним лемківсько-русинським славенем[4].

«

На Лемковині, в старым краю
Шумят смерекы і ялиці -
Побідну пісню они грают
Од Ужгорода до Шавниці.

І гремит хор Карпатскых гор,
В далеку даль гет плыне -
В Карпатах днес народ воскрес
І право його не згыне!

Могучий хор Карпатскых гор
Най вітер несе во вці страны,
Най приде час - най уж і в нас
Здоптана правда встане!

На Лемковині і в Талергофі
Невинна кров пролята -
Най в нашых серцях на все остане
Памятка - вічна і свята.

»

— Іван Русенко, Петро Трохановскій: Русенко – Выбране. Стоваришыня Лемків, Крениця – Ліґниця 2010.

«Карпаторускій буквар Ваня Гунянки»[ред. | ред. код]

Створив «Карпаторускій буквар Ваня Гунянки»[5] — один з перших посібників вивчення абетки лемківської (русинської) мови з прикладами написання букв і зображеннями, назви яких починались на відповідну букву. Іван Русенко оформив лемківський буквар власними графічними роботами. У другій частині є прості тексти для читання.

«Ванько Гунянка» — псевдонім Дмитра Вислоцького, українського письменника, журналіста, громадського діяча; давнього приятеля Івана Русенка.

Художня творчість[ред. | ред. код]

Рисунок «Лемкиня, яка сидить», Іван Русенко, 1936

Автор картин, сценічних декорацій і зарисовок з життя лемків. Деякі з них друкувалися в різних післявоєнних виданнях США і Польщі, публікувався часто під псевдонімом «Сват»[1].

Навчав малювати дітей в селі Королівка, зокрема про це згадував[6] з власного досвіду І. Мердак, відомий скульптор.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • І. Красовский Діячі науки і культури Лемківщини — Торонто-Львів, 2000, С. 70. — 124 с. — ISBN 966-95740-0-5.
  • Павло Роберт Маґочій, Іван Поп: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Видавництво В. Падяка, Ужгород 2010.
  • Петро Трохановскій: Русенко – Выбране. Стоваришыня Лемків, Крениця – Ліґниця 2010.

Примітки[ред. | ред. код]