Різанина у коледжі Сент-Стівенс
| Різанина в коледжі Сент Стівенс | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Тихоокеанський театр воєнних дій Другої світової війни | |||||
| |||||
Різанина в коледжі Сент-Стівенс (англ. St. Stephen's College massacre, кит. 聖士提反書院大屠殺) — низка воєнних злочинів, скоєних Імператорською армією Японії 25 грудня 1941 року під час японської окупації Гонконгу в коледжі Сент-Стівенс (район Стенлі).
Інцидент[ред. | ред. код]
Рано вранці, за кілька годин до капітуляції британців наприкінці битви за Гонконг, японські солдати увірвалися в коледж Сент-Стівенс, що під час Другої світової війни використовувався як госпіталь.[1][2] На той момент у коледжі перебувало понад 100 поранених, багато іноземних студентів, медсестер і викладачів. Японцям відчинили двері двоє лікарів, Блек та Вітні, тіла яких згодом знайшли понівеченими.[1][2] Потім солдати вдерлися до палат і закололи багнетами кілька десятків британських, канадських та індійських поранених, які не мали змоги сховатися або чинити опір.[1] Тих, хто вижив, а також кількох медсестер ув'язнили у двох кімнатах на другому поверсі. Трохи згодом того ж дня, коли бойові дії перемістилися далі на південь острова, подалі від коледжу, прибула друга хвиля японських військових. Вони вивели двох канадських поранених солдатів надвір, де понівечили їх і вбили. Над кількома медсестрами японці вчинили групове зґвалтування, їхні тіла також пізніше знайшли понівеченими.[1][2] Наступного ранку, після капітуляції, японці наказали тим, хто вижив, спалити усі тіла просто у дворі коледжу. Інші солдати, які загинули в бою під час захисту Стенлі, також були спалені разом із загиблими під час різанини, загалом понад 100 осіб.[1]
Наслідки[ред. | ред. код]
Після падіння Гонконгу японці перетворили коледж Сент-Стівенс і територію в'язниці Стенлі на табір для інтернованих громадян, де ув'язнили понад 3000 в'язнів європейського та канадського походження. Саме їх змусили зібрати спалені рештки жертв різанини: частини кісток, зубів, ґудзики та обвуглені речі, а потім поховати їх. Надгробний камінь на кладовищі Стенлі позначає місце, де ці знахідки були поховані.[2]
Генерал-лейтенант Такео Іто (伊東 武夫), командир 38-ї піхотної дивізії під час інциденту, був визнаний відповідальним за звірства свого підрозділу у Військовому суді над воєнними злочинцями в 1948 році та засуджений до 12 років ув'язнення, помер у 1965 році.[3]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Roland, Charles G. (January 1997). Massacre and Rape in Hong Kong: Two Case Studies Involving Medical Personnel and Patients. Journal of Contemporary History. 32 (1): 52—61. doi:10.1177/002200949703200104. JSTOR 261075.
- ↑ а б в г Lim, Patricia Pui Huen (2002). Discovering Hong Kong's Cultural Heritage: Hong Kong Island and Kowloon. Oxford University Press. с. 73. ISBN 9780195927238.
- ↑ Linton, Suzannah; HKU Libraries. WO235/1107. Hong Kong’s War Crimes Trials Collection.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Дослідження різанини у коледжі Сент Стівенс Archived </link>
- (китайською мовою) Сповідь японського солдата, який брав участь у канібалізмі та зґвалтуванні медичного персоналу в коледжі Сент Стівенс, вересень 2012 р.
