Річард Бланко
| Річард Бланко | |
|---|---|
| ісп. Richard Blanco | |
 | |
| Народився | 15 лютого 1968[1][2][…] (56 років) Мадрид, Іспанія[4][5] |
| Країна |  США[6][1] Іспанія[6] Куба[6] |
| Діяльність | поет, доцент, письменник, інженер-будівельник, викладач університету |
| Галузь | белетристика[7], American poetryd[7] і civil engineering studiesd[7] |
| Alma mater | Міжнародний університет Флориди і Christopher Columbus High Schoold |
| Знання мов | іспанська[5] і англійська[5][7] |
| Заклад | Джорджтаунський університет і Американський університет |
| Сайт | richard-blanco.com |
Річард Бланко (народився 15 лютого 1968 року) — американський поет, оратор, автор та інженер. Він є п'ятим поетом, який взяв участь у президентській інавгурації США, прочитавши свою поему «One Today» під час другої інавгурації[en] президента Барака Обами . Він є перший емігрант, перший латиноамериканець, перший відкритий гей і наймолодший інавгураційній поет США.[8]
Бланко народився в Мадриді 15 лютого 1968 року в родині кубинських вигнанців, що іммігрували до Маямі, коли Річард був немовлям. У Маямі він виріс, здобувши освіту бакалавра наук у Міжнародному університеті Флориди в цивільному будівництві в 1991 році, а також ступінь магістра (англ. Master of Fine Arts) креативного письма (англ. Creative Writing) в 1997 році, де він навчався разом з Кемпбелл МакГрат[en].
З 1999 року він подорожував і мешкав в Гватемалі та Бразилії. Викладав у Джорджтаунському університеті, Американському університеті, Університеті Центрального Коннектикуту[en] і в Центрі автора[en].[9][10]
В своїх перших творах Бланко досліджував кубинську спадщину і власну роль гея в кубино-американській культурі в «Looking for the Gulf Motel» (2012). Він пояснював це таким чином: «Це спроба зрозуміти, як я вписуюсь між розмовою зі світом, між моїм буттям як мейнстрімового гея і кубинського гея».[11] За даними журналу Time, він "розглядає більш консервативну, безкомпромісно заслану когорту покоління своїх батьків … скептично.[12] Джон Долан[en] піддав критиці його стиль, назвавши роботу Бланка «поетикою чистої ідентичності, не забрудненою жодною випадковою думкою або оригінальним поворотом фрази.»[13]
Його твори було опубліковано в The Nation, Ploughshares[14], а також в Indiana Review, Michigan Quarterly Review, TriQuarterly Review, New England Review, and Americas Review. Бланко бере участь у роботі онлайн-архіву «Letras Latinas[en]» з усної історії.
8 січня 2013 Бланка було обрано інавгураційним поетом Барака Обами. Він був перший іммігрант, перший латиноамериканець і перший гей у ролі інавгураційного поета.[15] Він також був наймолодшим серед таких поетів.[16] Йому було запропоновано написати три вірші, з-поміж яких інавгураційні чиновники обрали один, який він і прочитав під час церемонії. Після декламування «One Today» він сказав своїй матері: «Що ж, мамусю, гадаю, ми нарешті американці».[17] Цю поему назвали «помірною, скромною поемою, презентованою національній публіці як дар товаришування, а в контексті політичної, поп- та медіакультури це тихе твердження, що поезія заслуговує на своє місце в наших думках і в цей день, і кожен день.»[18] Інші називали це "рідкісним відпочинком від статечного звичаю церемонії, що був принесений залишком дня " і оцінили його поему як «у цілому вдалою поемою, де мистецтво покликано орієнтувати, стверджувати колективну ідентичність під час нещодавньої трагедії. Це оптимістична, дбайлива п'єса, яка покликана стимулювати, це бальзам.»[19] Бланко планував опублікувати всі три вірші, які він написав для цієї події.[17] 19 листопада 2013 року він опублікував свої мемуари «For All of Us, One Today». В них він описує власний досвід у створенні віршів на замовлення до інавгурації, додавши до поеми «One Today» дві інші — «Mother Country» та «What We Know of Country», написаних двома мовами — англійською та іспанською.[20]
У травні 2013 року Бланко написав і виконав вірш під час Strong Benefit Concert у Бостоні.[21] Брошуру поеми було також опубліковано. Чистий дохід від усіх продажів було перераховано на користь фонду, який допомагає постраждалим від вибуху під час Бостонського марафону.[22] Окрім того, він писав і декламував епізодичні вірші для низьки організацій та заходів, серед яких — відкриття посольства США на Кубі,[23] «Свобода вступу до шлюбу», Tech Awards Силіконової долини, а також Fragrance Awards у Лінкольн-центрі.[24]
Він і його партнер розподіляють свій час між Бетелем (штат Мен) і Бостоном.[11] У своїй поемі «Queer Theory, According to My Grandmother» він описав, як його бабуся попереджала його, як був він юнаком: «Заради Бога, ніколи не пісяй сидячи … /Я тебе бачила» і «Не витріщайся на The Six-Million-Dollar Man[en]./ Я тебе бачила», а також «Ніколи не танцюй на самоті у своїй кімнаті».[25]
Коли його спитали 7 травня 2012 року в інтерв'ю La Bloga, чи вважає він себе кубинським письменником чи просто письменником, то Бланко відповів: «Я письменник, якого доля спіткала бути кубинцем, але я лишаю за собою право писати про те, що я бажаю, а не тільки з огляду на мою культурну ідентичність. Естетично і політично я не ототожнюю себе виключно з якоюсь однією конкретною групою — латиноамериканською, кубинською, гейською або „білою“ — адже я охоплюю їх усі разом. Добре писати — це добре писати. Мені подобається те, що мені подобається.»[26]
Бланкова перша збірка віршів «City of a Hundred Fires» була опублікована в 1998 році і отримала схвалення критиків, вигравши поетичну премію Agnes Lynch Starrett видавництва Піттсбурзького університету. Ця збірка досліджує культурні прагнення і протиріччя Річарда як кубино-американця, що зростав у Маямі, та охоплює подробиці його першої трансформаційної подорожі на Кубу, його фігуративну батьківщину.[27]
У збірці «Directions to the Beach of the Dead», опублікованій 2005 року, йдеться про знайому, засмучуючу подорож задля пошуку дому і зв'язку. За цю збірку Річард Бланко отримав нагороду The PEN/Beyond Margins Award.[28]
У 2012 році вийшла його третя збірка поезій «Looking for The Gulf Motel»; в ній комплексно поєднались бланківські культурні, сексуальні і художні ідентичності.[29] Він отримав поетичну премію Paterson Poetry Prize, літературну премію The 2012 Maine Literary Award for Poetry, а також нагороду The Thom Gunn Award.[30][31]
- 2015: Премія Lambda Literary Award за гей-мемуари, The Prince of los Cocuyos
- 2015: Премія Maine Literary Award за мемуари, The Prince of los Cocuyos
- 2014: Почесний ступінь від Коледжу мистецтв штату Мен
- 2014: Переможець Міжнародної латиноамериканської премії: найкраща біографія — іспанська або двомовна, «For All of Us, One Today: An Inaugural Poet's Journey»
- 2014: Почесний доктор Університету Род-Айленда
- 2014: Почесний доктор Коледжу Колбі
- 2013: Почесний доктор Коледжу Макалістера
- 2013: Нагорода Paterson Poetry Prize
- 2013: Інавгураційний поет США
- 2013: Літературна премія від штату Мен, «Looking for the Gulf Motel»
- 2013: Премія Thom Gunn Award[en] за гей-поезію, «Looking for the Gulf Motel»
- 2007: Стипендіат Florida Artist Fellowship[32]
- 2006: Премія PEN Open Book Award[en] (раніше відома як премія The Beyond Margins Award) за «Directions to the Beach of the Dead»[33]
- 2006: Стипендіат Florida Individual Artist Fellowship
- 2003: Residency Fellowship від Virginia Center for the Creative Arts[en]
- 2000: Стипендіат John Ciardi Fellowship from the Bread Loaf Writers' Conference[en]
- 1999: Стипендіат Florida Individual Artist Fellowship
- 1997: Премія Miami Beach Art Council Grant
- 1997: Нагорода Agnes Lynch Starrett Poetry Prize[en]
- City of a Hundred Fires. University of Pittsburgh Press. 1998. ISBN 978-0-8229-5683-9.
- Last Lines; Mother Picking Produce; What Las Palmas Mean:; Last Night in Havana; Tia Olivia Serves Wallace Stevens a Cuban Egg. Beltway Poetry Quarterly. Т. 5, № 1. Winter 2004.
- Nowhere But Here. Hill-Stead Museum. 2004. ISBN 978-0-9744245-1-4.
- Directions to the Beach of the Dead. University of Arizona Press. 2005. ISBN 978-0-8165-2479-2.
- Looking for the Gulf Motel. University of Pittsburgh Press. 2012. ISBN 978-0-8229-6201-4.
- One Today. University of Pittsburgh Press. 2013. ISBN 978-0-8229-6251-9.
- Boston Strong. University of Pittsburgh Press. 2013. ISBN 978-0-8229-6275-5.
- For All of Us, One Today. Beacon Press. 2013. ISBN 978-0-8070-3380-7.
- The Prince of Los Cocuyos: A Miami Childhood. Ecco Press. 2014. ISBN 978-0-0623-1376-8.
- Michael Collier and Rita Dove, ред. (2000). The Best American Poetry 2000. University Press of New England. ISBN 978-0-74320-033-2. poetry anthology
- Michael Collier, ред. (1 березня 2000). The Bread Loaf Anthology of New American Poets. Bread Loaf Writers' Conference/Middlebury. ISBN 978-0-87451-964-8. poetry anthology
- Gerald Costanzo and Jim Daniels, ред. (2000). American Poetry: The Next Generation. Carnegie Mellon. ISBN 978-0-88748-343-1. poetry anthology
- David Lehman, ред. (April 2003). Great American Prose Poems: From Poe to the Present. Scribner Book Company. ISBN 978-0-7432-4350-6. poetry anthology
- Legitimate Dangers: American Poets of the New Century. Sarabande Books. 2006. ISBN 978-1-93251-129-1. poetry anthology
- Michael Montlack, ред. (2009). Divining Divas: 100 Gay Men on Their Muses. University of Wisconsin Press. ISBN 978-0-299-23120-0., essay anthology
- Ilan Stavans, Edna Acosta-Belén, Harold Augenbraum, María Herrera-Sobek, Rolando Hinojosa, Gustavo Pérez Firmat, ред. (2011). Norton Anthology of Latino Literature. W. W. & Norton Company. ISBN 978-0-39397-532-1. CS1 maint: Multiple names: editors list (link), poetry anthology
- Michael Montlack, ред. (2012). Divining Divas: 100 Gay Men on Their Muses. Lethe Press. ISBN 978-1-59021-383-4., poetry anthology
- Jim Elledge and David Groff, ред. (2012). Who's Yer Daddy. University of Wisconsin Press. ISBN 978-0-29928-940-9., essay anthology
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1058349880 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ British National Bibliography — 1950.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1058349880 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Poets & writers — 1970. — ISSN 0891-6136
- ↑ а б в VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bruce, Mary (21 січня 2013). 'One Today': Full Text of Richard Blanco Inaugural Poem. ABC News. Процитовано 22 січня 2013.
- ↑ Sienna M Potts: Siennese.com. Poetry of Place, Home, and Identity. Richard Blanco. Процитовано 2 жовтня 2012.
- ↑ PEN American Center - Richard Blanco. Pen.org. 16 жовтня 2006. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012.
- ↑ а б Stolberg, Sheryl Gay (8 січня 2012). Poet's Kinship With the President. New York Times. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Padgett, Tim (18 січня 2013). Richard Blanco, Obama's Inaugural Poet: Not Your Father's Cuban Exile. Time. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Dolan, John.
- ↑ Author Detail: Richard Blanco. Pshares.org. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Richard Blanco Will Be First Latino Inaugural Poet. NPR. 9 січня 2013. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Sink, Justin (9 січня 2013). Inaugural committee announces lunch menu, poet. The Hill. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ а б Pringle, Caroline (6 лютого 2013). Inaugural poet talks 'One Today'. Yale Daily News. Процитовано 9 лютого 2013.
- ↑ Tucker, Ken (21 січня 2013). Poetry at the Presidential inauguration: The Richard Blanco poem 'One Today,' its form and meaning. Entertainment Weekly. Процитовано 23 січня 2013.
- ↑ Freedlander, David (21 січня 2013). Richard Blanco, Obama's Historic Inauguration Poet. The Daily Beast. Процитовано 23 січня 2013.
- ↑ Beacon Broadside. Beacon Press. Процитовано 23 січня 2014.
- ↑ Rolling Stone. Процитовано 11 травня 2014.
- ↑ Amazon. Процитовано 11 травня 2014.
- ↑ http://www.npr.org/2015/08/13/432122602/poet-richard-blanco-on-u-s-cuba-we-all-belong-to-the-sea-between-us
- ↑ The Poetry Foundation. Процитовано 11 травня 2014.
- ↑ Tobar, Hector (9 січня 2013). Richard Blanco named Obama's 2013 inaugural poet. Los Angeles Times. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Interview with Richard Blanco. La Bloga. Процитовано 10 січня 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.uapress.arizona.edu/Books/bid1620.htm
- ↑ http://therumpus.net/2013/03/looking-for-the-gulf-motel-by-richard-blanco/
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2015. Процитовано 3 червня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Richard Blanco. Florida Division of Cultural Affairs. Архів оригіналу за липень 14, 2014. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Something To Declare: Celebrating Writers Of Color, October 16, 2006. PEN America. Процитовано 21 січня 2013.
- Richard Blanco's Facebook Page
- «Richard Blanco», Poets.org bio
- CBS Sunday Morning Interview
- Morning Joe Interview, October 2014
- CNN Interview, August 2015
- «Daniel Olivas interviews Richard Blanco», La Bloga, May 7, 2012
- Poetry Society of America: Interview in the series «Red, White, & Blue: Poets on Politics»
- BBC interview, January 21, 2013
- Official Website[недоступне посилання з червня 2019]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | BNB: BlancoRichard1968- · BNE: XX5636048 · FAST: 1923816 · Freebase: /m/06zs25m · GND: 1058349880 · ISNI: 0000000045676144 · J9U: 987007316019905171 · LCCN: n98062649 · NKC: xx0255960 · NLI: 004443383 · NTA: 383109388 · NUKAT: n2018048531 · VIAF: 18998271 |