Савинки (Корюківський район)
село Савинки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Корюківський район |
Тер. громада | Корюківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74020010490079007 |
Основні дані | |
Засноване | 1650 |
Перша згадка | 1650 (374 роки)[1] |
Населення | 612 |
Площа | 2,684 км² |
Густота населення | 228,02 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15360 |
Телефонний код | +380 4657 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°45′40″ пн. ш. 32°26′35″ сх. д. / 51.76111° пн. ш. 32.44306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
137 м |
Водойми | Убідь |
Місцева влада | |
Адреса ради | 15300, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Корюківка, вул. Бульварна, 6 |
Карта | |
Мапа | |
|
Са́винки — село в Україні, у Корюківській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 612 осіб.[2] До 2020 орган місцевого самоврядування — Савинківська сільська рада, якій було підпорядковане село Бурківка.[3]
Село розташоване на річці Убідь за 16 км від районного центру і залізничної станції Корюківка.[4] Висота над рівнем моря — 137 м.[5]
Село отримало свою назву від імені Сави Шумейка, який був сподвижником Богдана Хмельницького та братом гетьмана Дем'яна Многогрішного.
Село було засноване у 70-х роках XVII ст.[6]
У 1825 році у центрі села завдяки допомозі Полуботків була побудована Миколаївська церква, в якій знаходилась ікона «Святого Миколая». Церква була дерев'яною, пофарбована у блакитний колір. Була зруйнована за часів встановлення окупаційної радянської влади.
У 1900 році була побудована вузькоколійка Корюківка (завод) — Савинки — ліси Заубіддя — Орлівка, довжиною 15 км. Будівництво тривало 2 роки. Всі роботи велись вручну з тачками і лопатами. Необхідно було зробити земляну дамбу на відстані до 2 км і висотою до 4 м. Цей насип (дамба) зберігся як пам'ятка і до сьогодні. Місцевість за річкою Убідь, де проходила вузькоколійка називалась «Чугункою».
У 1901 році була заснована двокласна парафіяльна школа, а через 4 роки збудовано приміщення школи з квартирою для учителя і відкрито 3 класи, згодом відкрито ще 4. Першою вчителькою школи була Єфропія Корнилівна Соловйова. Учнів у школі було 60 з усього приходу.
Під час Другої світової війни на фронті та у партизанському русі брали участь 560 мешканців села, 306 з яких загинули.[6]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Корюківської міської громади.[7]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Корюківського району, село увійшло до складу новоутвореного Корюківського району[8].
За даними сайту Верховної Ради України у Савинках станом на початок 2012 року мешкає 612 жителів.[2]
1866 | 1897 | 1988 | 2012 |
---|---|---|---|
1276 | 1672 | 856 | 612 |
▲ | ▲ | ▼ | ▼ |
Поблизу села були виявлені поселення епохи бронзи (2 тис. років до н. е.).
В селі народилися:
- Лук'яненко Іван Савич — український поет і журналіст[3].
- Олійник Леонід Васильович — український історик-краєзнавець.
-
Пам'ятник радянським воїнам
- ↑ ВРУ
- ↑ а б Савинки на вебсайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 06.03.2016. Процитовано 17.11.2012.
- ↑ а б Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 720
- ↑ Визначення відстані між містами України, Європи, Азії
- ↑ Прогноз погоди в селі Савинки
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 397. — 15 000 прим.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1005 с. ISBN 5-88500-011-5