Савицький Володимир Дем'янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савицький Володимир Дем’янович
 Капітан
Загальна інформація
Народження24 вересня 1967(1967-09-24)
Житомир
Смерть6 вересня 2022(2022-09-06) (54 роки)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви

Російська збройна агресія проти України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савицький.

Савицький Володимир Дем'янович (нар. 24 вересня 1967(19670924) — 6 вересня 2022) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Закінчив Ліцей № 6 м. Житомира, ДНЗ «Вищого професійного училища будівництва і дизайну» (ПТУ-1) (Філія ЦПТО м. Житомира)[1].

Закінчив Полтавське вище зенітне ракетне командне училище.

У мирному житті Володимир Савицький був кадровим військовим, закінчив військове училище, згодом почав займатися бізнесом, тренував дітей в одному з житомирських карате-клубів[2].

В 2014 році пішов добровольцем до 95-тої окремої десантно-штурмової бригади З весни 2014 року пішов захищати східний кордон України, у жовтні 2014 року — боронив Донецький аеропорт.

«Це людина з великої літери, – каже друг загиблого військового Валерій. – Він був одним із командирів, які захищали Донецький аеропорт — їх прозвали „кіборгами“. А ще він був простою людиною і, водночас, гордістю нашої нації. Якби таких, як він, було більше, то все було б по-іншому, і світ був би іншим».[2]

В 2022 році знову повернувся на фронт до складу 46-тої окремої аеромобільної бригади, командир роти.

Загинув Володимир Савицький шостого вересня — пішов з побратимами на завдання, де вони потрапили під артобстріл.

У 54-річного Володимира Савицького лишилася дружина та два сини.[3]

12 жовтня 2022 р. похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі[4][5][6]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року, нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня посмертно[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ dasha (12 жовтня 2022). ​Житомир попрощався з офіцером-десантником. Субота Інтернет-видання (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
  2. ↑ а б Житомир попрощався із "кіборгом" Володимиром Савицьким та військовим Русланом Форманюком.
  3. ↑ У Житомирі попрощалися з двома захисниками, які загинули у боротьбі з російським окупантом. Zhitomir-OnLine | Новини Житомира | Новости Житомира. Процитовано 3 лютого 2023.
  4. ↑ Герої повернулись на щиті: Житомир прощається із Захисниками. 0412.ua - Сайт міста Житомира (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
  5. ↑ У Житомирі провели в останню путь двох Захисників - Володимира Савицького і Руслана Форманюка - 20 хвилин. zt.20minut.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
  6. ↑ Житомир прощається з двома Героями. Перший Житомирський (укр.). 12 жовтня 2022. Процитовано 3 лютого 2023.
  7. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №735/2022 Про відзначення державними нагородами України.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Савицький_Володимир_Дем%27янович