Перейти до вмісту

Саврич Карл Авксентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Саврич Карл Авксентійович
ПрізвиськоМаксимович
Народився18 січня 1892(1892-01-18) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кукільники, Рогатинський повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Королівство Галичини та Володимирії Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 липня 1934(1934-07-17) (42 роки)
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
·Самогубство
Громадянство УНРСРСР СРСР
Діяльністьполітика
Відомий завдякиКПСГ
Alma materСтаниславівська українська гімназія і юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська, польська, німецька, російська
ЗакладЛьвівський національний університет імені Івана Франка
ЧленствоВКП (б)
Військове звання Стрілець
ПартіяКПЗУ
КонфесіяУГКЦ/атеїзм

Саврич Карл Авксентійович (псевдонім — Максимович; 18 січня 1892, Кукільники (нині село Галицький район, Івано-Франківська область) — 17 липня 1934, Москва) — український громадсько-політичний діяч, співзасновник і секретар ЦК Комуністичної партії Східної Галичини, секретар посольства УСРР у Варшаві (1922—24), член політбюро ЦК КПЗУ (1925—28).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався у Станіславській гімназії, на юридичному факультеті Львівського університету. У роки Першої світової війни — стрілець Легіону Українських січових стрільців (1914—16), згодом перебував у російському полоні. Діяч лівого крила Української партії соціалістів-революціонерів, УПСР (боротьбистів) (1917—19). Співзасновник і секретар ЦК Комуністичної партії Східної Галичини (лютий 1919). Служив в Українській Галицькій армії (1919—20).

На початку 1921 організував закордонний комітет Комуністичної партії Східної Галичини, згодом — секретар посольства УСРР у Варшаві (1922—24). З 1924 року працював заступником Уповноваженого Народного комісаріату закордонних справ СРСР при Раді народних комісарів Української СРР. Кандидат у члени політбюро ЦК КП(б)У, водночас — член політбюро ЦК КПЗУ (1925—28). 1927 виступив на захист більшості ЦК КПЗУ і наркома освіти УСРР О.Шумського, звинувачених керівництвом ВКП(б) і КП(б)У в націоналізмі.

Виключений з партії (1929), переведений у Москву, засуджений в 1933 р. за сфабрикованою ДПУ справою Української військової організації до 10 років ув'язнення.

Скоїв самогубство або був вбитий в м. Москва 17 липня 1934 року. В 1958 року реабілітований в судовому та партійному порядках.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Науменко К. Є. Саврич Карл Авксентійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 418. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Під прапором Жовтня. Вплив Великої Жовтневої соціалістичної революції на піднесення революційного руху в Західній Україні. (1917 – 1920). Документи й матеріали / За ред. О.Ю. Карпенка. – Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1957. – С. 56-58.
  • Найдюк Р. Участь Василя та Івана Сірків у процесах утворення КПСГ та реорганізації ЧУГА в 1919—1921-му рр. // Актуальні питання у сучасній науці: журнал. — 2024. — № 11(29). — С. 1293—1303.