Савула Ярема Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савула Ярема Григорович
Савула Ярема Григорович.jpg
Ярема Григорович Савула
Народився 14 травня 1946(1946-05-14) (72 роки)
м. Стрий, Львівська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність математик
Alma mater Львівський державний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь професор, академік
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Нагороди
Заслужений працівник освіти України
Звання доктор фізико-математичних наук

Ярема Григорович Савула (нар. 14 травня 1946) — український учений у галузі прикладної математики. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік-засновник АН ВШ України (1992).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в м. Стрию Львівської області. Закінчивши з відзнакою у 1969 р. ЛДУ ім. І. Франка, вступив до аспірантури при кафедрі механіки університету. Кандидатську дисертацію «Статика оболонок з різаною серединною поверхнею» захистив у 1973 р. Працював на посаді асистента та доцента кафедри прикладної математики, у 1986 р. захистив докторську дисертацію «Задачі механіки деформування оболонок з різаними серединними поверхнями». З 1988 р. — завідувач кафедри прикладної математики. Звання професора по кафедрі прикладної математики одержав у 1989 р. У 1996 р. обраний деканом факультету прикладної математики та інформатики ЛНУ ім. І. Франка.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні наукові результати належать до галузі комп'ютерного моделювання фізико-механічних полів у неоднорідних середовищах. Запропоновані підходи до числового аналізу і оптимізації оболонкових конструкцій складної геометрії, до побудови гетерогенних математичних моделей теорії пружності і теорії тепломасопереносу. Важливими є наукові результати в галузі математичного моделювання задач статики, динаміки та оптимізації теорії оболонок Кірхгофа-Лява і типу Тимошенка. Ефективною відмінністю запропонованого підходу є використання поверхонь Монжа та поверхонь, пологих відносно поверхонь Монжа, як серединних. Таке аналітичне подання геометрії серединної поверхні оболонки в поєднанні з методом скінченних елементів дозволяє значно зменшити похибки апроксимації. Суттєвими є результати, одержані в галузях теоретичних розробок та застосування методу скінченних і граничних елементів до розв'язування двовимірних та просторових задач теорії пружності. Розроблено оригінальні схеми дослідження задач статики, динаміки, термопружності і термопластичності для осесиметричних тіл, випадку плоскої деформації і плоского напруженого стану.

У 1991–1997 рр. очолював спеціалізовану раду при ЛНУ ім. І. Франка зі захисту кандидатських дисертацій з обчислювальної математики та математичного моделювання. У 1994 р. обраний членом Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки. З 1996 р. — член експертної ради з прикладної математики та кібернетики ВАК України.

Автор монографії та 210 наукових статей, ряду посібників та підручника.

Підготував 12 кандидатів наук.

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник.