Савула Ярема Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Савула Ярема Григорович
Ярема Григорович Савула
Ярема Григорович Савула
Народився 14 травня 1946(1946-05-14) (71 рік)
м. Стрий, Львівська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Львівський державний університет імені Івана Франка
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Вчене звання доктор фізико-математичних наук
Науковий ступінь професор, академік
Нагороди
Заслужений працівник освіти України

Ярема Григорович Савула (нар. 14 травня 1946) — український учений у галузі прикладної математики. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік-засновник АН ВШ України (1992).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в м. Стрию Львівської області. Закінчивши з відзнакою у 1969 р. ЛДУ ім. І. Франка, вступив до аспірантури при кафедрі механіки університету. Кандидатську дисертацію «Статика оболонок з різаною серединною поверхнею» захистив у 1973 р. Працював на посаді асистента та доцента кафедри прикладної математики, у 1986 р. захистив докторську дисертацію «Задачі механіки деформування оболонок з різаними серединними поверхнями». З 1988 р. — завідувач кафедри прикладної математики. Звання професора по кафедрі прикладної математики одержав у 1989 р. У 1996 р. обраний деканом факультету прикладної математики та інформатики ЛНУ ім. І. Франка.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Основні наукові результати належать до галузі комп'ютерного моделювання фізико-механічних полів у неоднорідних середовищах. Запропоновані підходи до числового аналізу і оптимізації оболонкових конструкцій складної геометрії, до побудови гетерогенних математичних моделей теорії пружності і теорії тепломасопереносу. Важливими є наукові результати в галузі математичного моделювання задач статики, динаміки та оптимізації теорії оболонок Кірхгофа-Лява і типу Тимошенка. Ефективною відмінністю запропонованого підходу є використання поверхонь Монжа та поверхонь, пологих відносно поверхонь Монжа, як серединних. Таке аналітичне подання геометрії серединної поверхні оболонки в поєднанні з методом скінченних елементів дозволяє значно зменшити похибки апроксимації. Суттєвими є результати, одержані в галузях теоретичних розробок та застосування методу скінченних і граничних елементів до розв'язування двовимірних та просторових задач теорії пружності. Розроблено оригінальні схеми дослідження задач статики, динаміки, термопружності і термопластичності для осесиметричних тіл, випадку плоскої деформації і плоского напруженого стану.

У 1991–1997 рр. очолював спеціалізовану раду при ЛНУ ім. І. Франка зі захисту кандидатських дисертацій з обчислювальної математики та математичного моделювання. У 1994 р. обраний членом Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки. З 1996 р. — член експертної ради з прикладної математики та кібернетики ВАК України.

Автор монографії та 210 наукових статей, ряду посібників та підручника.

Підготував 12 кандидатів наук.

Державні нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник.
Науковці України Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.