Саліха-Султан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саліха-Султан
Sâliha Sultana.jpg
Народилася 9 серпня 1862(1862-08-09)
Стамбул, Османська імперія
Померла 1941
Каїр, Єгипет
Країна Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Османська імперія
Батько Абдул-Азіз
Мати Dürrinev Kadınd
Брати, сестри Şehzade Yusuf Izzeddind і Назіме-султан

Фатма Саліха-Султан (осман. فاطمہ صالحہ سلطان‎ ; тлумачиться як «сама» або «побожність»; 10 серпня 18621941) — османська принцеса, донька османського султана Абдул-Азіза та Дюррінев Кадин-ефенді.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Саліха Султан народилася 10 серпня 1862 року в палаці Долмабахче.[1][2][3] Її батьком був султан Абдул-Азіз, син Махмуда II і Пертевніял-Султан, а її матір'ю була Дюррінев-Кадин, дочка принца Махмуда Джапш-Іпи та принцеси Халіме Чікотуа.[4] Вона була старшою донькою свого батька і другою дитиною своєї матері. Вона була молодшою рідною сестрою наслідного принца Шехзаде Юсуфа Іззеддіна і старшою сестрою Шехзаде Мехмеда Селіма, що помер у віці одного року.[1][5]

У 1869 році вона зустрілася з принцесою Вельзькою Олександрою Данською, коли остання відвідала Стамбул зі своїм чоловіком принцом Вельзьким Едуардом (майбутній Едуард VII).[6]

Її батько, Абдул-Азіз, був скинутий своїми міністрами 30 травня 1876 року, султаном став його племінник Мурад V.[7] Наступного дня його перевезли до палацу Феріє.[8] Її мати та інші жінки з оточення Абдул-Азіза не хотіли залишати палац Долмабахче. Тож їх насильно відправили до палацу Феріє. При цьому їх обшукали з голови до ніг і відібрали все цінне.[9] 4 червня 1876 року[10] за загадкових обставин Абдул-Азіз помер.[11]

Чотирнадцятирічна дівчина Саліха-Султан продовжувала жити в палаці Феріє з матір'ю та дев'ятнадцятирічним братом.[12]

Шлюб[ред. | ред. код]

У 1875 році Саліха-Султан була заручена з Ібрагімом Хільмі-пашою, сином хедіва Єгипту Ісмаїла-паші.[5] Однак заручини були розірвані після звільнення її батька в 1876 році.[13]

У 1889 році султан Абдул-Гамід II подарував їй вбрання та влаштуваводруження разом із двома її сестрами, принцесами Назіме-Султан та Есмою-Султан, а також своєю власною дочкою Зекіє-Султан.[14] Вона вийшла заміж за Ахмеда Зюлькефіла-пашу, сина Курдзаде Ісмаїла Хаккі-паші 20 квітня 1889 року в палаці Їилдиз.[1][5][15]

Подружжю було надано палац на набережній у Фіндіклі.[16] Вони разом мали доньку на ім'я Каміле Ханім-Султан, яка народилася в 1890 році і померла в 1896 році у віці шести років.[5][15]

Після відправлення імператорської родини у вигнання в 1924 році Саліха та її чоловік оселилися в м. Каїр, Єгипет, де вони жили в бідності.[15]

Смерть[ред. | ред. код]

Саліха Султан померла в 1941 році у віці близько сімдесяти дев'яти років у Каїрі, Єгипет, і була похована в мавзолеї Хедив Тевфік.[13][17] Її чоловік помер того ж року.[15]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нащадки[ред. | ред. код]

Ім'я Народження Смерть Примітки
Каміле Ханим-Султан прибл. 1890 рік прибл. 1896 рік Померла молодою і похована у гробниці султана Махмуда II

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Абдул-Гамід I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Махмуд II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Накшиділ-Султан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Абдул-Азіз
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Пертевніял-Султан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Саліха-Султан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Махмуд Джапш-Іпа 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Дюррінев Кадин-ефенді
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Халіме Чікатуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в Uluçay, 2011, с. 234.
  2. Sakaoğlu, 2008, с. 645.
  3. Uçan, Lâle (2019). Dolmabahçe Sarayı'nda Çocuk Olmak: Sultan Abdülaziz'in Şehzâdelerinin ve Sultanefendilerinin Çocukluk Yaşantılarından Kesitler. FSM İlmî Araştırmalar İnsan ve Toplum Bilimleri Dergisi. с. 232. 
  4. Açba, Leyla (2004). Bir Çerkes prensesinin harem hatıraları. L & M. с. 22. ISBN 978-9-756-49131-7. 
  5. а б в г Sakaoğlu, 2008, с. 643.
  6. Grey, Maria Georgina Shirreff (1870). Journal of a Visit to Egypt, Constantinople, the Crimea, Greece, &c:In the Suite of the Prince and Princess of Wales. Harper. с. 165–166. 
  7. Zürcher, Erik J. (15 жовтня 2004). Turkey: A Modern History, Revised Edition. I.B.Tauris. с. 73. ISBN 978-1-850-43399-6. 
  8. Shaw, Stanford J.; Shaw, Ezel Kural (1976). History of the Ottoman Empire and Modern Turkey: Volume 2, Reform, Revolution, and Republic: The Rise of Modern Turkey 1808-1975, Volume 11. Cambridge University Press. с. 164. ISBN 978-0-521-29166-8. 
  9. Brookes, 2010, с. 40.
  10. Davison, Roderic H. (December 8, 2015). Reform in the Ottoman Empire, 1856-1876. Princeton University Press. с. 341. ISBN 978-1-400-87876-5. 
  11. Brookes, 2010, с. 43.
  12. Şerofoğlu, Ömer Faruk (2004). Abdülmecid Efendi, Ottoman prince and painter. YKY. с. 24. ISBN 978-9-750-80883-8. 
  13. а б Brookes, 2010, с. 289.
  14. Brookes, 2010, с. 159.
  15. а б в г Adra, Jamil (2005). Genealogy of the Imperial Ottoman Family 2005. с. 16. 
  16. Tuğlacı, Pars; Güler, Ara; Avcıdırlar, Mehmet; Dinç, Yılmaz (1981). Osmanlı mimarlığında batılılaşma dönemi ve Balyan ailesi. İnkılâp ve Aka. с. 206. 
  17. Sakaoğlu, 2008, с. 644.
  18. а б в Yılmaz Öztuna (1978). Başlangıcından zamanımıza kadar büyük Türkiye tarihi: Türkiye'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi. Ötüken Yayınevi. с. 165. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Brookes, Douglas Scott (2010). The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-78335-5. 
  • Sakaoğlu, Necdet (2008). Bu mülkün kadın sultanları: Vâlide sultanlar, hâtunlar, hasekiler, kadınefendiler, sultanefendiler. Oğlak Yayıncılık. ISBN 978-9-753-29623-6. 
  • Uluçay, Mustafa Çağatay (2011). Padişahların kadınları ve kızları. Ankara: Ötüken. ISBN 978-9-754-37840-5.