Самогубство Лукреції (Дюрер)
| Самогубство Лукреції | |
 | |
| Автор | Альбрехт Дюрер |
|---|---|
| Час створення | 1518 |
| Розміри | 168 × 75 |
| Матеріал | олія, липова дошка |
| Місцезнаходження | Стара пінакотека (Мюнхен) |
«Самогубство Лукреції» — картина німецького художника Альбрехта Дюрера, написана олією на липовій дошці у 1518 році. Зберігається в колекції Старої пінакотеки у Мюнхені.
Опис[ред. | ред. код]
На картині зображена давньоримська героїня Лукреція (померла в 510 р до н. е.), дружина Луція Тарквінія Коллатіна. Вона стоїть у вузькому обрамленні, в акті самогубства, щоб уникнути ганьби від зґвалтування своїм двоюрідним братом Секстом Тарквінієм.[1]
Лукреція стоїть перед тісною та освітленою кімнатою, в якій знаходиться весільне ложе, на якому її зґвалтували. Вона дивиться в небо, наче просить богів стати свідками її самогубства.[2] Лице Лукреції видає почуття ганьби, коли вона завдає удар мечем в живіт. Панель є другою обробкою Дюрером на цю тему після дуже схожого малюнка 1508 року. Композиція, намальована тушшю на папері, знаходиться в колекції галереї Альбертіна у Відні .[3]
-
Самогубство Лукреції, 1508 рік, кисть, сіре і чорне чорнило, сіре напилення, 42.3 x 22.6 см. Альбертіна, Відень -
.jpg){kind=small}
Рана Лукреції знаходиться не в центрі живота, як на малюнку 1508 року, а праворуч і вище, повторюючи рану Христа від списа. Цей акт самогубства безкровний.
Історики мистецтва не схильні розглядати «Самогубство Лукреції» як одну з найкращих картин Дюрера, і її часто порівнюють, не в найкращу сторону, з аналогічною роботою Лукаса Кранаха Старшого .
-
Лукреція, Лукас Кранах Старший, 1530 р Сінебрігоффін Тайдемузео, Гельсінкі -
Лукреція, Лукас Кранах Старший, 1525-30 (до 1537). Приватна колекція
.jpg)
Вираз обличчя Лукреції, майже ідентичний малюнку 1508 року.[4] Критики негативно відзначили її кислий вираз обличчя, неприродно витягнуту і непропорційну фігуру і незручну позу.[5] Картина була описана як одиніз найнепопулярніших творів Дюрера, і багато істориків мистецтва, в тому числі Макс Фрідлендер і Ервін Панофскі, негативно коментують такі якості зображення, як «строгість і незручність».[6][7] Мистецтвознавець Федя Анцелевскі назвав її «пародією, а не піднесенням класичної жіночої фігури».[8]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Bubenik, Andrea. Reframing Albrecht Dürer: The Appropriation of Art, 1528—1700. Routledge, 2013. ISBN 978-1-4094-3847-2
- Hults, Linda. «Dürer's „Lucretia“: Speaking the Silence of Women». Signs, Volume 16, No. 2, Winter, 1991
- Panofsky, Erwin. The Life and Art of Albrecht Dürer. Princeton University Press, 1945
- Sander, Jochen. «Dürer in Frankfurt». In: Dürer: His Art in Context. Frankfurt: Städel Museum & Prestel, 2013. ISBN 3-7913-5317-9
|
