Перейти до вмісту

Сара Гелм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сара Гелм
Народилася1960-ті або 2 листопада 1956(1956-11-02)[1] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьдокументальна література[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКембриджський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Сара Гелм (англ. Sarah Helm, 2 листопада 1956) — британська журналістка і письменниця. Вона працювала в The Sunday Times і The Independent у 1980-х і 1990-х роках. Її перша книга «Життя в таємницях» розповідає про життя таємного агента Віри Еткінс, була опублікована в 2005 році[3][4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення навчання в Кембриджському університеті Гелм стала репортером газети The Sunday Times. У 1986 році вона переїхала до новоствореної The Independent, де написала кілька статей про офіційні таємниці, за що отримала премію британської преси «Письменник-спеціаліст року».[3] У 1987 році Сара Гелм виграла стипендію Лоуренса Стерна, що дозволило їй працювати стажистом у The Washington Post .[5] З 1989 року вона висвітлювала теми падіння Берлінської стіни, війну в Перській затоці і події на Близькому Сході. З 1995 року Гелм займалася активною проєвропейською діяльністю в Брюсселі.[3]

У 2007 році Сара Гелм вийшла заміж за свого давнього партнера Джонатана Пауелла, радника з питань праці, який з 1997 року очолював виборчий штаб Тоні Блера.[6]

Перша книга Сари Гелм «Життя в таємницях: історія Віри Еткінс і втрачені агенти спецоперацій» (2005) простежує життя зниклих жінок-учасниць «Спеціальних операцій» та складну долю жінки, яка їх розшукувала. Книга була високо оцінена як The New York Times, так і The Washington Post .[4][7] П'єса «Лояльність» (2011) — це напів-вигаданий погляд на війну в Іраку з точки зору її чоловіка Джонатана, який був керівником штабу Тоні Блера.[8] Остання книга Сари Гелм — «Якщо це жінка: всередині Равенсбрука: концентраційний табір Гітлера для жінок» (2015), розповідає про життя і смерть тисяч ув'язнених жінок у концтаборі Равенсбрюк.[9]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б в Sarah Helm, Writer. United Agents. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. [Архівовано 2016-08-19 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б Grimes, William (30 серпня 2006). Woman on a Hunt for Spies Who Didn’t Come Home. New York Times. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 13 квітня 2016.
  5. ↑ Laurence Stern Fellowship at the Washington Post. National Press Foundation. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016. [Архівовано 2016-04-22 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Sarah Helm on Tony Blair's Labour government. The Telegraph. 12 липня 2011. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
  7. ↑ Roosevelt, Selwa (27 серпня 2006). Bond, Jane Bond. The Washington Post. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 13 квітня 2016.
  8. ↑ Benedictus, Leo (22 липня 2011). What to say about ... Sarah Helm's Loyalty. The Guardian. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
  9. ↑ Reich, Walter (7 квітня 2015). ‘Ravensbrück,’ by Sarah Helm. New York Times. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сара_Гелм&oldid=43719536