Очікує на перевірку

Сарезьке озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сарезьке озеро
Сарезьке озеро
Гребля Усой, праворуч — Сарезьке озеро
Гребля Усой, праворуч — Сарезьке озеро
38°15′ пн. ш. 72°37′ сх. д. / 38.250° пн. ш. 72.617° сх. д. / 38.250; 72.617Координати: 38°15′ пн. ш. 72°37′ сх. д. / 38.250° пн. ш. 72.617° сх. д. / 38.250; 72.617
Розташування
Країна  Таджикистан
Регіон Гірський Бадахшан
Розташування Рушанський район, Таджикистан Таджикистан
Прибережні країни Таджикистан Таджикистан
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 79,7  км²
Висота 3 263 м
Глибина середня 201,8  м
Глибина макс. 505  м
Довжина до 55,8  км
Ширина до 3,3  км
Берегова лінія 162  км
Об'єм 16 074  км³
Вода
Басейн
Вливаються Мургаб
Витікають Мургаб
Площа басейну 15 775 км²
Країни басейну Таджикистан
Інше
Дамба, гребля Усойська гать
Geonames 1220647
Сарезьке озеро. Карта розташування: Таджикистан
Сарезьке озеро
Сарезьке озеро (Таджикистан)
Мапа

CMNS: Сарезьке озеро у Вікісховищі

Саре́зьке о́зеро — високогірне озеро у Памірі, в Таджикистані.

Озеро утворилось у ніч з 5 на 6 (з 18 на 19 за новим стилем) лютого 1911 року[1], коли землетрус в 9 балів за шкалою Ріхтера спричинив обвал гірських порід у долину річки Мургаб. Близько 2 км³ каменю сповзло до долини, поховавши під собою таджицький кишлак Усой з 54 жителями.[1][2] Обвал перегородив ущелину, загативши при цьому річку Мургаб.

Пізніше вода озера, що піднялась перед камінням греблі (гребля Усой), затопила кишлак Сарез (звідси і назва). Поступово Мургаб знайшов собі стік через частину греблі, але вона вистояла. Геологи вважають, що гребля нестійка й може зруйнуватися в часі майбутнього сильного землетрусу. Береги стрімкі, прямовисні скелі.

Небезпека обвалу

[ред. | ред. код]

Із 1914 року Усойська гребля почала протікати. Над озером нависає масивна частина гірських порід. Якщо вона зсунеться в озеро, то неминуча катастрофа із мільйонами жертв. Уряд Таджикистану неодноразово звертався за допомогою у вирішенні питання озера до сусідніх країн. Поки що далі проектів діло не йшло[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1.
  2. Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — ISBN 5-330-00384-9. (рос.) — с. 83.
  3. Сарез. Экологическая угроза (рос)

Посилання

[ред. | ред. код]