Географія Таджикистану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Таджикистан Picto infobox map.png
Географічне положення Таджикистан
Географічне положення Таджикистан
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Центральна Азія
Координати 39°00′ пн. ш. 71°00′ сх. д. / 39.000° пн. ш. 71.000° сх. д. / 39.000; 71.000
Територія
Площа 143 100 км² (96-те)
 • суходіл 99 %
 • води 1 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 4130 км
Рельєф
Тип гірський
Найвища точка пік Ісмаїла Самані (7495 м)
Найнижча точка Сирдар'я (300 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Сирдар'я ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси гідроенергія, вуглеводні, уранові руди, ртуть, буре вугілля, руди кольорових металів, срібло, золото
Стихійні лиха землетруси, повіді
Екологічні проблеми засолення ґрунтів, забруднення вод

Таджикистан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, в передгір'ях Паміру й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 143 100 км² (96-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 141 510 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 590 км²[1]. Площа країни у 4 рази менша за площу України. Це найменша за площею країна регіону.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Таджикистан, Таджикистан (тадж. Ҷумҳурии Тоҷикистон, Тоҷикистон; перс. جمهوری تاجیکستان‎‎ — Чомхурі Тоджикистон)[2]. Назва країни походить від етноніму таджиків і перського форманту «стан», що означає землю, край, країну, тобто означає Землю таджиків[3]. Корінь етноніму таджиків, слово «тодж» походить від перс. تاج‎, що означає корона. Інше імовірне походження від тибетського екзоніму (тиб. Tag Dzig), так тибетці називають всіх персів. Водночас це слово тибетською означає також тигр, леопард. Предки таджиків називали свою країну Ар'янам Ваєджа, від авест. airyanam (середньоперською — Erān, тадж. Ерон), що перекладається як Країна аріїв.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Таджикистану від ООН (англ.)

Таджикистан — центральноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Киргизстаном (спільний кордон — 984 км), на заході й півночі — з Узбекистаном (1312 км), на півдні — з Афганістаном (1357 км), на сході — з Китаєм (477 км)[1]. Загальна довжина державного кордону — 4130 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[4][5].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час у Таджикистані: UTC+5 (+3 години різниці часу з Києвом)[6].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Таджикистан багаті на ряд корисних копалин: нафту, уранові руди, ртуть, буре вугілля, свинець, цинк, сурма, вольфрам, срібло, золото[7].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — 3186 м; найнижча точка — уріз води річки Сирдар'я (300 м); найвища точка — пік Ісмаїла Самані (7495 м). 93 % території країни займають хребти Тянь-Шаню і Паміру; близько 50 % поверхні знаходиться вище 3000 м. На півночі знаходиться західначастина Ферганської долини, обмежена з півночі гірськими хребтами висотою до 3769 м. У центральній частині країни розташовані хребти: Туркестанський (до 5509 м), Зеравшанський (до 5489 м) і Гіссарський (до 4491 м). Східну, найбільш високу частину країни, займають хребти Паміру з висотами понад 7000 м. Гори розчленовані міжгірними улоговинами і долинами, в яких зосереджені основна маса населення і господарська діяльність.

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Таджикистану лежить у субтропічному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду[9]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[9]. Високо у горах високогірний тип субтропічного клімату.

Таджикистан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 21,91 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 7420 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії — басейни Амудар'ї та Сирдар'ї. Основні річки: Амудар'я і її притоки — Пяндж, Вахш, Кафірніган, Зеравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають близько 950 річок, що беруть початок загалом у горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі річки мають стік в Зеравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох річок, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.

Озера[ред. | ред. код]

Більшість озер розташована на Памірі і в Гіссаро-Алаї. Озера тектонічного походження. Найбільші озера — Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, для зрошування полів були створені водосховища — Кайраккумське водосховище, Нурекське водосховище (також для виробництва електроенергії), Мумінабадське водосховище та Сельбурунське водосховище.

Льодовики[ред. | ред. код]

Вічні сніги і льодовики займають близько 8000 км². У Таджикистані нараховується понад тисячу гірських льодовиків. Найбільші льодовики: Федченка — площа 650 км², довжина близько 70 км; Грумм-Гржимайло площею близько 140 км².

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Таджикистану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 34,7 %,
    • орні землі — 6,1 %,
    • багаторічні насадження — 0,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,9 %;
  • інше — 62,4 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті Голарктичної області[9].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Таджикистан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси; повіді[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Таджикистану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Tajikistan, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Атлас світу, 2005
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 14 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Таджикистан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  9. а б в ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]