Саркісян Габріел Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габріел Едуарді Саркісян
Оригінал імені вірм. Գաբրիել Էդուարդի Սարգսյան
Саркісян Габріел Едуардович
Країна Вірменія Вірменія
Народження 3 вересня 1983(1983-09-03) (38 років)
Єреван
Титул гросмейстер (2002)
Рейтинг ФІДЕ 2682 (№ 51 у рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)
Піковий
рейтинг
2702  — 41 місце (січень 2016 року)
Нагороди та відзнаки
орден Пошани (Вірменія) медаль Мовсеса Хоренаці медаль «За заслуги перед Вітчизною» (Вірменія) 1-ї ступені

Габріел Едуарді Саркісян (вірм. Գաբրիել Էդուարդի Սարգսյան; нар. 3 вересня 1983) - вірменський шахіст, гросмейстер від 2002 року. Входив до складу збірної Вірменії, яка здобула золоті медалі на шахових олімпіадах у 2006, 2008 та 2012 роках, а також на командному чемпіонаті світу у 2011 році. Нагороджений Медаллю Мовсеса Хоренаці в червні 2006 року[1] і нагороджений титулом заслужений майстер спорту Республіки Вірменії 2009 року.[2]

Його рейтинг станом на березень 2020 року — 2682 (51-ше місце у світі, 2-ге — у Вірменії).

Перші роки[ред. | ред. код]

Саркісян народився в Єревані 3 вересня 1983 року. В шахи грати навчив його дідусь, коли йому було 6 років.[3] Виграв юнацький чемпіонат світу (до 14 років) у 1996 році та юнацький чемпіонат Європи (до 16 років) у 1998 році.[4] Того ж року став міжнародним майстром.[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Саркісян виграв чемпіонат Вірменії у 2000 і 2003 роках.[5] Зумів пробитися на Чемпіонат світу ФІДЕ 2004, але вибув у першому раунді, поступившись Сергієві Тивякову.[6] 2006 року переміг у Рейк'явіку[7] Того ж року на 8-му Дубай-опені набрав 7/0 очок, поділивши перше місце з Сергієм Федорчуком і своїм співвітчизником Тиграном Л. Петросяном.[8] У 2007 році виграв на фестивалі Руя Лопеса (Сафра, Іспанія, 6-25 березня), набравши 6,5/7 і на півтора очки випередивши решту, включаючи, зокрема, Руслана Пономарьова, Крішнана Сашикірана та Івана Соколова.[9] Виграв меморіал Руя Лопеса 2007 у Сафре з величезною перевагою 2½ очки і турнірним перформенсом 3021.[10] 2008 року посів 3-тє місце на другому Руй Лопес Інтернешнл в Мериді, набравши 4,5/7 очок.[11] 2009 року посів перше місце на 18-му щорічному Чикаго-опен.[12] Кваліфікувся на кубок світу 2009, але в першому колі поступився Лі Чао.[13] Виграв щорічний Чикаго Open 2012, набравши 7,0 очок з 9.[14]

Вірменія уперше в своїй історії перемогла на 37-й шаховій Олімпіаді, випередивши Китай і США. Саркісян грав на п'ятій шахівниці.[15]

2008 року вдруге поспіль виграв зі збірною золото на 38-й шаховій Олімпіаді в Дрездені.[16] Грав там на третій шахівниці й переміг Олександра Грищука. Це була єдина перемога в грі з Росією, яка вивела команду в лідери. Вірменія в остаточному підсумку на один пункт випередила Ізраїль.[17] Президент Вірменії Серж Саргсян відвідав Олімпіаду, щоб підтримати команду. Після Олімпіади шахісти полетіли назад до Вірменії разом з ним на президентському літаку.[18]

2011 року збірна Вірменії вперше перемогла на командному чемпіонаті світу. Саркісян грав на четвертій шахівниці.[19]

Був у складі національної збірної, яка 2012 року повернула собі титул переможців на 40-й шаховій Олімпіаді.[20][21] Гравців зустрічав натовп людей у момент приземлення їх літака в аеропорту «Звартноц».[22]

2014 року Саркісян поділив 1-ше місце з Пріядхаршаном Каннапаном на 23-му щорічному турнірі Чикаго опен.[23] 2015 року він поділив 1-ше місце з Пенталою Харікрішною і Лораном Фрессіне на 2-му міжнародному турнірі в Дугласі (Острів Мен).[24]

Командні змагання[ред. | ред. код]

Саркісян грав за Вірменію на шахових олімпіадах в 2000, 2002, 2004, 2006, 2008, 2010 і 2012. Виграв бронзову медаль у командному заліку у 2002 і 2004 роках і золоту медаль у командному заліку у 2006, 2008 та 2012 роках. На олімпіаді 2008 виборов золоту медаль в особистому заліку на третій шахівниці (+7 -0 =4, з турнірним перформенсом 2869).[25] Був членом вірменської збірної, коли та перемогла на командному чемпіонаті світу у Нінбо 2011.[19] Також грав за Вірменію на Командному чемпіонаті Європи у 2007, 2009, 2011, 2013 і 2015 роках, вигравши срібло командному заліку у 2007 і 2015 роках і золото в особистому заліку у 2009 році.[26] Саркісян грав за «Міка Єреван» на Клубному кубку Європи з шахів у 2008, 2009, 2010, 2011 роках і зіграв за «ЦС Лінекс Магія Мерида» (Іспанія) на 23-му клубному кубку в Кемері 2007 року, вигравши з командою золоті медалі.[27]

Нагороди[ред. | ред. код]

У червні 2006 року Саркісян був нагороджений медаллю Мовсеса Хоренаці,[28] У грудні 2009 року нагороджений медаллю За заслуги перед Вітчизною і в липні 2012 року «Орденом Пошани» Республіки Вірменія.[29]

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[30]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Olympic Champions received government awards. Armchess.am. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 7 липня 2007. Процитовано 16 грудня 2011. 
  2. ПОДВЕДЕНЫ ИТОГИ ГОДА. www.ra.am. Процитовано 18 січня 2013. 
  3. а б Friedman, Aviv (6 грудня 2006). Players Bios – Group B – Part I – Tata Steel Chess. Tatasteelchess.com. Процитовано 16 грудня 2011. 
  4. Chess Giants. Chessgiants.am. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 20 жовтня 2011. 
  5. All Champions of Armenia. Armchess.am. Процитовано 16 грудня 2011. 
  6. Crowther, Mark (21 червня 2004). The Week in Chess 502: FIDE Championship in Tripoli. Процитовано 16 грудня 2011. 
  7. Schach Turnierergebnis Server. Chess-results.com. Процитовано 20 жовтня 2011. 
  8. Fedorchuk, Sargissian, Petrosian win 8th Dubai Open. ChessBase. 10 травня 2006. Процитовано 25 травня 2013. 
  9. III Cerrado Magistral Ruy Lopez 2007. FIDE. Процитовано 16 грудня 2011. 
  10. d5 or not d5, that is the question. ChessBase. 9 травня 2007. Процитовано 25 травня 2013. 
  11. Michael Adams wins Second Ruy López International in Mérida. ChessBase. 13 квітня 2008. Процитовано 25 травня 2013. [недоступне посилання з травня 2019]
  12. 18th Annual Chicago Open – Open Section July 2009 USA. FIDE. Процитовано 16 грудня 2011. 
  13. Crowther, Mark (15 грудня 2009). The Week in Chess: FIDE World Cup Mini-Site 2009. Chess.co.uk. Процитовано 16 грудня 2011. 
  14. CBM training: Dominance, last pawn, cut-off, Bartholomew's stalemate. ChessBase. 23 червня 2012. Процитовано 25 травня 2013. 
  15. Olympiad R12: Armenia leads, China or Russia for Silver. ChessBase.com. 4 червня 2006. Процитовано 25 травня 2013. 
  16. Olympiad R11: Armenia wins Gold, Israel second. ChessBase.com. 25 листопада 2008. Процитовано 25 травня 2013. 
  17. Olympiad R7: Armenia lead ahead of Germany, Israel and France. ChessBase. 21 листопада 2008. Процитовано 25 травня 2013. 
  18. Olympiad in Dresden: Closing ceremony and prize giving. ChessBase.com. 29 листопада 2008. Процитовано 25 травня 2013. 
  19. а б World Team Ch. – Armenia gold, China silver, Ukraine bronze. ChessBase.com. 27 липня 2011. Процитовано 27 липня 2011. 
  20. 2012 Chess Olympiad Istanbul: Armenia, Russia win Gold. ChessBase.com. 9 вересня 2012. Процитовано 25 травня 2013. 
  21. Ստամբուլում հնչեց Հայաստանի հիմնը, բարձրացվեց հայկական եռագույնը. NEWS.am Sport. 10 вересня 2012. Процитовано 25 травня 2013. 
  22. 2012 Chess Olympiad: a hero's welcome for the Armenian team. ChessBase. 19 вересня 2012. Процитовано 25 травня 2013. 
  23. 23rd Annual Chicago Open June 2014 United States of America. FIDE. Процитовано 28 листопада 2014. 
  24. GM Harikrishna wins Isle of Man International on tie-break. Chessdom. 13 жовтня 2015. Процитовано 20 січня 2016. 
  25. Bartelski, Wojciech. Men's Chess Olympiads: Gabriel Sargissian. OlimpBase. Процитовано 16 грудня 2011. 
  26. Bartelski, Wojciech. European Men's Team Chess Championship: Gabriel Sargissian. OlimpBase. Процитовано 16 грудня 2011. 
  27. Bartelski, Wojciech. European Men's Chess Club Cup: Gabriel Sargissian. OlimpBase. Процитовано 16 грудня 2011. 
  28. Olympic Champions received government awards. Armchess.am. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 7 липня 2007. Процитовано 16 грудня 2011. 
  29. High Titles of Olympic Champions. Armchess. 16 грудня 2011. Процитовано 19 грудня 2009. 
  30. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]