Сахаровський Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сахаровський Олександр Михайлович
Народився 3 вересня 1909(1909-09-03)
Костромська губернія, Російська імперія
Помер 12 листопада 1983(1983-11-12) (74 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Діяльність військовослужбовець
Учасник німецько-радянська війна і Холодна війна
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Великий Хрест ордена Відродження Польщі орден Відродження Польщі Order of the Red Banner
Почесний співробітник держбезпеки
Бойовий орден «За заслуги перед народом і Вітчизною» орден Народної Республіки Болгарія

Олекса́ндр Миха́йлович Сахаро́вський (3 вересня 190912 листопада 1983) — керівник закордонної служби КДБ СРСР, генерал-полковник, один з організаторів і ідеологів сучасного міжнародного тероризму.

Біографія, кар'єра[ред. | ред. код]

Згідно офіційній біографії походить з селянської родини з глибинки Комстромської губернії. 17-річним подався до Ленінграду, де працювати на верфах міста. В 1931 році був призваний до Червоної армії, де невдовзі перейшов на комсомольську, був слухачем вечірнього відділення Військово-політичної академії. Після демобілізації перейшов на партійну роботу. З 1938 звільнений секретар парткому ВКП(б) Балтійського морского пароплавства. В 1939 по партійному набору був направлений в органи держбезпеки НКВС. З лютого 1939 заступник начальник розвідки НКВС на водному транспорті Ленінградської області. В 1940 побував в закордонному плаванні на посаді помічника капітану пасажирського судна. Після початку Другої світової війни в Ленінградському УНКВС був створений Перший (розвідувальний) відділ, який займався підготовкою диверсійних груп для закидання в тил противника і ліквідацій німецьких парашутистів і диверсантів у власному тилу. Відділ очолив Сахаровський.

Після скінчання війни у 1946 році О. Сахаровский отримав призначення в Москву в центральний апарат МДБ СРСР. Був начальником відділу, заступником начальника одного з управлінь зовнішньої розвідки, неодноразово виїжджав для виконання спеціальних завдань за кордон. У травні 1956 О.М.Сахаровський був призначений начальником Першого головного управління КДБ при РМ СРСР (зовнішня розвідка) і прослужив на цій посаді до середини 1971 року.

З середини 1971 по січень 1975 — старший консультант Групи консультантів при голові КДБ СРСР.
З 1 лютого 1975 у відставці.

Висловлювання[ред. | ред. код]

« В сучасному світі, коли ядерна зброя зробила використання військової сили застарілим методом, тероризм повинен стати нашою основною зброєю. [1][2] «
« Захоплення літаків - мій особистий винахід. [1] «

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]