Сахненко Володимир Демидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сахненко Володимир Демидович
Vladimir Sakhnenko photo, 1958.jpg
Народився 10 січня 1930(1930-01-10)
Сульське, Білопільський район, Сумська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 31 липня 2008(2008-07-31) (78 років)
Тула, Росія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність художник, кераміст
Alma mater Moscow Academic Art Liceum[d]

Сахненко Володимир Демидович (нар. 10 січня 1930, с. Сульське Сумської області, УРСР — 31 липня 2008, Тула) — художник і кераміст, член Спілки художників СРСР з 1967 року[1]. Батько художника Івана Сахненка.

Закінчив у 1951 р. Ворошиловоградське художнє училище. У 1951—1953 рр. навчався в московському Академічному інституті їм. Сурикова, де познайомився з Іллею Кабаковим[2] і своєю майбутньою дружиною, скульптором Зоєю Рябченко[3]. З 1957 р. — учасник виставок. Жив і працював в Тулі.

Кераміка[ред. | ред. код]

Створював монументальні роботи, екстер'єрну кераміку і просто керамічне домашнє начиння. Утилітарність і декоративність не заважали мистецтву, скоріше допомагали заховати крамольні для радянського часу експерименти з малюнком і формою, які пізніше продовжилися в живописі.

Його роботами прикрашені палаци культури, Тульський драматичний театр, готельний комплекс «Інтурист» в Ялті, урядова дача в Форосі. Кераміка Володимира Сахненка знаходиться у Державному музеї історії культури Узбекистану в Самарканді, в Хаммеровському торговому центрі в Москві[4].

Практично до кінця життя працював щодня у своїй майстерні на щекинському заводі «Кислотоупор», створюючи глечики, вази, амфори, квіткові горщики, багатоскладові керамічні конструкції, керамічні скульптури істот і т. д.

Використовував шамот, часто разом з глазур'ю. В кінці 1970-x знайшов термостійкий склад блакитно-зеленої глазурі, що витримує випал при температурах, які спалюють звичайні лазур або кобальт. Такій глазурі не страшні будь-які екстремальні погодні умови, включаючи мороз. Майже сорок років глазурована кераміка Сахненка стоїть під відкритим небом в Самарканді і Криму.

Живопис[ред. | ред. код]

У 70-ті роки художник написав 13 великих чорно-білих абстрактних полотен (зараз у зібранні «Ерарти»)[5]. На початку 1980-х років В. Д. Сахненко перейшов до створення яскравих за колоритом живописних творів: портретів, натюрмортів і картин за біблійними мотивами. Його творча манера (як у живописі, так і в кераміці) характеризується легкістю переходу від фігуративності до абстракції й орнаментальності.

Великі зібрання робіт[ред. | ред. код]

Окремі виставки[ред. | ред. код]

  • 1999 — галерея «На старій Басманній», Москва, спільно з сином Іваном Сахненком
  • 2005 — «Осінній марафон», ЦДХ, Москва, спільно з Іваном Сахненком, Аветиком та ін.
  • 2006 — «Одкровення кольору», ЦДХ, Москва, персональна виставка, галерея «Арт-Караван»
  • 2007 — «Абстрактне мистецтво. XXI століття, початок», ЦДХ, Москва

Галерея[ред. | ред. код]

Кераміка[ред. | ред. код]

Живопис[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]