Збитинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збитинка
Miedzyrzecz Ostrogski.jpg
Вид на монастир у селі Межиріч з боку ставу на річці Збитинка. Рисунок 1862—1876 рр., автор Наполеон Орда
50°22′35″ пн. ш. 25°54′38″ сх. д. / 50.37651999999999930° пн. ш. 25.91066000° сх. д. / 50.37651999999999930; 25.91066000
Витік с. Збитин
• координати 50°22′35″ пн. ш. 25°54′38″ сх. д. / 50.37651999999999930° пн. ш. 25.91066000° сх. д. / 50.37651999999999930; 25.91066000
Гирло Вілія
• координати 50°18′43″ пн. ш. 26°30′11″ сх. д. / 50.3121999999999971° пн. ш. 26.50327000000000055° сх. д. / 50.3121999999999971; 26.50327000000000055
Країни басейну Україна Україна
Рівненська область
Площа басейну, км² 399 км²
Регіон Рівненська область
Довжина, км 56 км
Притоки Чернявка (права)
Бущанка, Піщанка (ліві)
ідентифікатори та посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Збитинка у Вікісховищі?

Зби́тинка (Сви́тенька) — річка в Україні, в межах Дубенського Здолбунівського та Острозького районів Рівненської області. Ліва притока Вілії (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 56 км, площа басейну 399 км². Похил річки 1,5 м/км. Долина коритоподібна, у нижній течії завширшки до 3—5 км. Заплава двобічна, завширшки від 30—50 м (у верхів'ї) до 500 м (у пониззі), на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, завширшки 5—8 м, завглибшки 0,5—1 м. Споружено ставки і невеликі водосховища (зокрема Новомалинське водосховище).

Розташування[ред. | ред. код]

Збитинка бере початок біля північної околиці села Збитина. Тече переважно на схід у межах Мізоцького кряжу та Острозької долини. Впадає до Вілії на схід від села Межиріч (біля південної околиці міста Острога).

Притоки[ред. | ред. код]

Річка має понад 10 приток, основні з яких: Чернявка (права); Бущанка, Піщанка (ліві).

Про назву річки[ред. | ред. код]

Документується ще як «Сбитенка», «Збытник», «Люба». Назва Збитинка кінцевим «ка» символізує місце витікання — село Збитин, котре у свою чергу приховало давньоруське ім'я Збыт, похідне із давніх двочленних наймень типу Збислав (Сбислав), Збыгнев (Сбыгнев), де компонент «Збыт» від дієслова «бути» і втілював поняття «утверджуватися», «множитися». Документоване «Люба» стосується Збитенки десь в околиці Ступна, Малої Мощаниці, Залібівки, й, очевидно, розвинулось з давнішого «Луба» у значенні «лубна» (місце, де вимочували, тобто «лубнували», коноплі, льон, лико), і не без впливу річкових наймень типу Настя, Стася, Устя, котрі, за народною етимологією, прийняли імена осіб.

Збитинка у Межирічі
Руїни замку у Новомалині над річкою Збитинкою

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]