Мізоцький кряж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мізоцький кряж — горбиста височина в межиріччі Горині та Ікви, у південній частині Рівненської області, в межах Дубенського, Здолбунівського і (частково) Острозького районів.

Розташування[ред. | ред. код]

Простягається на південній окраїні Волинської височини у вигляді вузької смуги зі сходу на захід, дещо південніше смт Мізоч (звідси й назва кряжу), вздовж річки Свитеньки. Розташований на північ від Кременецьких гір. Довжина кряжу 50 км, ширина — від 6 до 13 км. Площа — приблизно 22,5 тис. га. Найвища вершина Мізоцького кряжу (341 м) розташована на північно-східній окраїні с. Гірники Дубенського району.

Опис[ред. | ред. код]

Пасмо вище підняте на північному заході й понижується на південний схід. Місцями є урвища, схили піднімаються над навколишньою низиною на 120–150 м. Спостерігається інтенсивний розвиток ярів, особливо у південно-західній частині. Кряж складений вапняками та пісками, серед яких зустрічаються захоронені ґрунти й уламки скам'янілого дерева. Уламки скам'янілого дерева та вуглеподібні прошарки зустрічаються в пісках сарматського віку в районі таких сіл: Спасів, Стара та Нова Мощаниця, Дермань Перша, Дермань Друга. Перекриваються неогенові та крейдові відклади лесовидними суглинками, які легко розмиваються атмосферними опадами, що також сприяє утворенню ярів.

Пасмо Мізоцького кряжу поросло переважно дубовими лісами (лісистість досягає 20%) і вкрито мережею добре розвинених ярів, що надає цій місцевості особливої краси та мальовничості. Через Мізоцький кряж проходить славнозвісна геодезична Дуга Струве.

Заповідні території[ред. | ред. код]

1979 року тут утворено однойменний геологічний заказник.

Гідрографія[ред. | ред. код]

З території кряжу беруть свій початок Збитенька, Піщанка, Липка (притока Ікви), Борисівка, Стубелка, Устя (притока Горині) та інші менші річки та струмки. Є чимало великих ставів.

Джерела[ред. | ред. код]