Святик Артеменко
Святик Артеменко | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Святослав Артеменко | |
Народження | 11 лютого 2000 (24 роки) | |
Одеса, Одеська область, Україна | ||
Зріст | 188 см | |
Вага | 82 кг | |
Громадянство | Канада | |
Позиція | воротар | |
Інформація про клуб | ||
Поточний клуб | «Електрік Сіті» (Пітерборо) | |
Юнацькі клуби | ||
«Бонівітіал» (Вінніпег) | ||
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
2019 2019 2021–2022 2022 2022 2023– |
«Вінніпег» (Вінніпег) → «Валор» (Вінніпег) (оренда) «Ґвельф Юнайтед» (Гвельф) → «Йорк Юнайтед» (Торонто) «Берлін» (Канада/США) «Електрік Сіті» (Пітерборо) |
14 (0) 0 (0) 25 (0) 0 (0) 7 (0) 9 (0) |
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Святик Артеменко (англ. Svyatik Artemenko), справжнє ім'я — Святослав Артеменко (англ. Svyatoslav Artemenko; нар. 11 лютого 2000, Одеса) — канадський професійний футболіст українського походження, що грає за «Електрік Сіті» в Лізі 1 Онтаріо.
Святослав Артеменко народився 11 лютого 2000 року в Одесі, Україна.[1][2] У віці двох років переїхав з родиною до Канади та поселились у місті Вінніпег.[3] Почав грати у футбол в юнацькому клубі «Бонівітіал»[4] та представляв Манітобу на Канадських літніх іграх 2017 року.[5]
У 2021 році він почав відвідувати Університет Гвельфа, де грав за чоловічу футбольну команду.[6] У тому ж році був визнаний новачком року.[7]
У 2019 році виступав у складі «Вінніпег» у Другій лізі USL.[8] Також у 2019 році підписав контракт з клубом «Валор» Канадської прем'єр-ліги як запасний воротар, але в жодному матчі не з'явився.[9] Наступні роки відвідував тренувальні збори з «Валор», але не отримав контракту.[10][11]
У 2021 році приєднався до клубу «Гвелф Юнайтед» з Ліги 1 Онтаріо,[12] був визнаний зіркою Західного дивізіону та найкращим воротарем Західного дивізіону.[13][14] У півфіналі плей-оф Артеменко забив переможний пенальті, а потім здійснив переможний сейв у серії пенальті проти «Мастерс», що дозволило пройти до наступного раунду,[15] де «Гвельф» виграв чемпіонат, здолавши «Блу Девілс».[16]
На початку 2022 року він поїхав до України, щоб спробувати заробити професійний контракт з «Поділля» у другій українській Першій лізі, отримавши контракт 23 лютого.[17] Однак наступного дня Росія вторглася в Україну, призупинивши будь-яку футбольну діяльність в країні. Артеменко записався до української армії.[18]
5 травня 2022 року, після проходження військової служби в Україні, повернувся до клубу «Ґвельф Юнайтед», щоб знову приєднатися до нього на сезон 2022 року.[19][20][21] Своє повернення він здійснив у матчі чемпіонату Канади проти клубу канадської Прем'єр-ліги «Вандерерс».[22] У серпні 2022 року він приєднався до клубу канадської Прем'єр-ліги «Йорк Юнайтед» як екстрена заміна воротаря на кілька матчів після травми Ніко Ґіанцопулоса.[23]
У серпні 2022 року він приєднався до «Берлін» з Об'єднаної прем'єр-ліги напередодні осіннього сезону УПЛ 2022 року.[24]
У березні 2023 року приєднався до «Електрик Сіті» з Ліги 1 Онтаріо.[25][26]
У віці від 16 до 18 років Святослав Артеменко навчався на бойового інженера в Канадських резервних силах у Вінніпезі.[27]
У лютому 2022 року Артеменко, який перебував в Україні, займаючись професійною футбольною кар'єрою, вступив до лав Збройних сил України після вторгнення Росії в Україну.[28][29] Хоча він не був зобов'язаний йти в армію, оскільки був громадянином Канади, він вважав своїм обов'язком захищати батьківщину своїх предків.[30] Спочатку йому не дозволили вступити в армію через те, що він не був громадянином України, проте наступного дня його заяву було схвалено як учасника Міжнародного легіону.[31] Команда його клубу, «Ґвельф Юнайтед», провела збір коштів для Українського Червоного Хреста на підтримку справи Артеменка.[32] Він повернувся до Канади на початку травня, після двомісячного відрядження.[33][34]
Станом на 10 червня 2023 року.[35]
Клуб | Сезон | Ліга | Плей-оф | Національний кубок | Континенталь | Усього | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дивізіон | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
«Вінніпег» | 2019[8] | Друга ліга USL | 14 | 0 | — | — | — | 14 | 0 | |||
«Валор» (оренда) | 2019 | Канадська прем'єр-ліга | 0 | 0 | — | 0 | 0 | — | 0 | 0 | ||
«Гвельф Юнайтед» | 2021[12] | Ліга 1 Онтаріо | 13 | 0 | 2 | 0 | — | — | 15 | 0 | ||
2022[21] | 13 | 0 | — | 1 | 0 | — | 14 | 0 | ||||
Усього | 26 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 29 | 0 | ||
«Йорк Юнайтед» (оренда) | 2022 | Канадська прем'єр-ліга | 0 | 0 | — | 0 | 0 | — | 0 | 0 | ||
«Берлін» | 2022[36] | Об'єднана футбольна прем'єр-ліга | 7 | 0 | — | — | — | 7 | 0 | |||
«Електрік Сіті» | 2023[37] | Ліга 1 Онтаріо | 9 | 0 | 0 | 0 | — | — | 9 | 0 | ||
Усього | 56 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 59 | 0 |
- ↑ Carty, Matt (5 травня 2022). Winnipeg goalkeeper who fought in Ukraine returns to Guelph, Ont. semi-pro soccer club. Global News (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Caudle, Daniel (2 березня 2022). Local soccer club rallies around former teammate now fighting in Ukraine. Guelph Today (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Mastroleo, Gabriele (2 березня 2022). Ucraina, professionista lascia il calcio a 22 anni: “Devo difendere il Paese” [Ukraine, professional leaves football at 22: "I have to defend the country"]. Sport News (італ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ U16B Bonivital SC Playing for GOLD!. Winnipeg Youth Soccer (англ.). 23 жовтня 2016. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Svyatik Artemenko Canada Games profile. 2017 Canada Summer Games (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ 2021 Season Preview: Men’s Soccer. Guelph Gryphons (англ.). 21 вересня 2021. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ 2021-22 Gryphon Athletics Awards Ceremony. Guelph Gryphons (англ.). 9 квітня 2022. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ а б Syvatik Artemenko 2019 USL2 Stats. USL League Two (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Jacques, John (29 серпня 2019). Meet The Canadian Premier League Emergency Goalkeepers. Northern Tribune.
- ↑ Tait, Ed (18 травня 2021). Valour FC camp report: Who is Winnipeg’s no. 1 goalkeeper?. Canadian Premier League.
- ↑ Jacques, John (26 лютого 2022). Goalkeeper Artemenko Set For War In Ukraine. Northern Tribune.
- ↑ а б Svyatik Artemenko 2021 L1O Stats. League1 Ontario (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Thompson, Marty (22 грудня 2021). 2021 L1O Men's Premier Division Awards: Guelph sweeps West; Phillip & Kotsopoulos take MVP. League1 Ontario.
- ↑ Jacques, John (23 грудня 2021). Six Former CPL Talents Named In League1 Ontario Awards. Northern Tribune.
- ↑ Jacques, John (31 жовтня 2021). Locked In: Guelph And Blue Devils Reach L1O Final. Northern Tribune (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Thompson, Marty (31 жовтня 2021). Playoffs Roundup: Blue Devils pull off pair of upsets, Guelph & Woodbridge advance to Finals on PKs. League1 Ontario (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Jackson, Jon (2 березня 2022). Pro Soccer Player Ditches Kit to Join Ukrainian Military. Newsweek (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Friesen, Paul (1 березня 2022). Pride over fear: Winnipegger trades in soccer cleats for combat boots in Ukraine. Winnipeg Sun (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Warm Welcome Back for Goalkeeper Svyatik Artemenko. Guelph United FC (англ.). 5 травня 2022. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Jacques, John (5 травня 2022). Safely Returned From War, Artmenko Back On The Pitch With Guelph. Northern Tribune (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ а б Svyatik Artemenko 2022 L1O Stats. League1 Ontario (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Schaffner, Andre (11 травня 2022). Recap: Guelph United falls to HFX Wanderers in 2022 Canadian Championship action. Waking the Red.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Ngabo, Gilbert (24 серпня 2022). He fought the Russians in Ukraine out of a sense of duty. Now he’s back in Canada chasing his soccer dream. Toronto Star (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Jacques, John (30 серпня 2022). Artemenko Set For FC Berlin Stint. Northern Tribune (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Electric City FC name starting goalkeepers for 2023 season. The Peterborough Examiner (англ.). 14 березня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Mahmoudi, Nelson (14 березня 2023). Winnipeg Footballer-Turned-War Hero Signs With Electric City. Northern Tribune (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Brasil, Sydney (28 лютого 2022). Winnipeg Soccer Goalie Svyatik Artemenko Enlists in Ukrainian Army. Complex (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Caudle, Daniel (25 лютого 2022). Former Guelph United goalkeeper now preparing for battle in Ukraine. Guelph Today (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Tait, Ed (1 березня 2022). “You don’t expect a call where he says, ‘Coach, in five minutes I’m getting on a train and in five hours I’ll be at the battlefront.’”. Valour FC (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Martínez-Cachero, Wilko (25 лютого 2022). A firsthand account of what it’s like to be in Ukraine right now. USC Annenberg Media (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Artemenko, Svyatik (Червень 2022). A soldier’s story: From Canada to Ukraine. Maclean's (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Guelph soccer team hosting Ukraine fundraiser in honour of goalie. Guelph Mercury (англ.). 16 березня 2022. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Caudle, Daniel (5 травня 2022). Local soccer goalie returns to Guelph after fighting in Ukraine. Guelph Today (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Mojo, Adesola (7 травня 2022). Svyatik Artemenko: Ontario Soccer Player Who Fought In Ukraine Returns To Canada. Verve Times (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Svyatik Artemenko. Soccerway (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ FC Berlin Stats 2022. United Premier Soccer League (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2022. Процитовано 28 червня 2023.
- ↑ Svyatoslav Artemenko 2023 L1O Stats. League1 Ontario (англ.). Процитовано 28 червня 2023.
- Svyatik Artemenko на сайті Soccerway (англ.)