Святослав (лінійний корабель, 1845)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Святослав (значення).
«Святослав»
Лінійний корабель «Святослав» (третій за чергою) на картині А. І. Айвазовського у 1849 році
Історія
Російська імперія
Назва: рос. дореф. «Святославъ»
Власник: Чорноморський флот Російської імперії
Будівник: Спаське адміралтейство
Закладений: 16 травня 1843
Спуск на воду: 7 грудня 1845
Потоплений: 13 лютого 1855
Доля: затоплений на Севастопольському рейді між Миколаївською і Михайлівською батареями
Статус: потонув
Основні характеристики
Клас і тип: лінійний корабель
Тип: «Султан Махмуд»
Водотоннажність: 3790 т
Довжина: 60,1 м
Ширина: 15,9 м
Осадка: 7,2 м
Екіпаж: 750 осіб
Озброєння: 84—94 гармати

«Святосла́в» (рос. дореф. «Святославъ») — 84-гарматний вітрильний лінійний корабель типу «Султан Махмуд» Чорноморського флоту Російської імперії.

Опис[ред. | ред. код]

Докладніше: Лінійні кораблі типу «Султан Махмуд»

Один із восьми вітрильних 84-гарматних лінійних кораблів типу «Султан Махмуд», що будувалися в Миколаєві з 1836 по 1845 рік. Прототипом серії слугував корабель «Силістрія». Кругла корма цих кораблів підвищувала міцність корпусу, в його наборі використовували металеві деталі, а прядив'яні канати замінили на якір-ланцюги[1]. Водотоннажність корабля становила 3790 тонн, довжина між перпендикулярами — 60,1 метра, ширина — 15,9 метра, осадка — 7,2 метра[2][3].

Озброєння корабля в різні роки становило різну кількість гармат. Так, спочатку озброєння «Святослава» складалося з двадцяти восьми 36-фунтових довгоствольних гармат і чотирьох 68-фунтових короткоствольних карронад на нижній палубі. На верхній палубі розміщувалися тридцять дві 36-фунтові короткоствольні гармати. Ще двадцять 24-фунтових гармат, дві 24-фунтові, вісім 18-фунтових, одна 12-фунтова і три 8-фунтові карронади знаходилися на баці і чвертьпалубі[4].

У 1853 році склад батареї дещо змінився: з озброєння на баці і чвертьпалубі залишили тільки двадцять 24-фунтових гармат. Станом на 1854 рік озброєння корабля складалося з двадцяти восьми 36-фунтових довгоствольних гармат і чотирьох 68-фунтових карронад на нижній палубі, тридцяти двох 36-футових короткоствольних гармат на верхній палубі, двадцяти 24-футових гармат на баці і чвертьпалубі, а також шістьох 18-футових короткоствольних гармат на кормі[4][5]. Екіпаж корабля складав 750 осіб[2].

Корабель був четвертим із п'яти вітрильних лінійних кораблів російського флоту, названих цим ім'ям.

Історія[ред. | ред. код]

Закладений у Миколаєві на стапелі Спаського адміралтейства 16 травня 1843 року, головний будівник — генерал-лейтенант корпусу корабельних інженерів І. С. Дмитрієв[6]. Після спуску на воду 7 листопада[7][5] (за іншими даними — 7 грудня[8][3]) 1845 року перейшов до Севастополя і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[1].

Під час військових кампаній Російської імперії у 1847, 1849 і 1852 роках у складі ескадр кораблів Чорноморського флоту брав участь у практичних плаваннях у Чорному морі. У кампанію наступного 1853 року з травня до серпня також брав участь у практичному плаванні, зокрема 29 червня брав участь у навчальній битві, 10 серпня — у перегонах кораблів, а під час навчальної атаки флоту на Севастопольський рейд 12 серпня перебував на стороні атакуючих. У кампанію того ж року з 17 вересня по 2 жовтня у складі ескадри віцеадмірала П. С. Нахімова брав участь у перевезенні військ із Севастополя до Сухум-Кале, так, на кораблі було перевезено 935 солдатів і офіцерів Литовського полку 13-ї дивізії[2][3].

Брав участь у Кримській війні. 29 жовтня 1853 року в складі ескадри віцеадмірала В. О. Корнілова брав участь у пошуках турецького флоту спочатку біля румелійського, а потім біля анатолійського берегів. 6 листопада в море «Святослав» був переведений до складу ескадри П. С. Нахімова, у складі якої він продовжив курсувати вздовж анатолійського берега. З 8 по 10 листопада ескадра витримала сильний шторм, під час якого корабель втратив фока-рей. У зв'язку з тим, що екіпажу не вдалося виправити пошкодження в морі, корабель відправили в Севастополь на ремонт. У грудні 1853 року перебував у бойовій готовності на Севастопольському рейді[5][2].

У січні 1854 року силами екіпажу корабля на західному березі Кілен-бухти було побудовано 17-гарматну Святославську батарею. Згодом корабель було переведено в Південну бухту, а 18 грудня переобладнано під шпиталь. 13 лютого 1855 року «Святослав» був затоплений на рейді між Миколаївською і Михайлівською батареями[9][1]. Після війни під час розчищення Севастопольської бухти корпус корабля було підірвано[3].

Командири[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Корабль «Святослав» (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 21 березня 2024.
  2. ↑ а б в г Окороков, А. В. (2016). Свод объектов подводного культурного наследия (рос.). Москва: Институт наследия. с. 74—75. ISBN 978-5-86443-211-2.
  3. ↑ а б в г Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 146. ISBN 5-203-01788-3.
  4. ↑ а б Tredrea, John; Sozaev, Eduard (2010). Russian Warships in the Age of Sail 1696—1860: Design, Construction, Careers and Fates (англ.). Barnsley: Seaforth. с. 582. ISBN 978-1-84832-058-1.
  5. ↑ а б в Широкорад, А. Б. (2007). 200 лет парусного флота России (рос.). Москва: Вече. с. 305—306. ISBN 978-5-9533-1517-3.
  6. ↑ Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: декабрь (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 21 березня 2024.
  7. ↑ Веселаго, Ф. Ф. (1872). Список русских военных судов с 1668 по 1860 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография морского министерства. с. 464—465.
  8. ↑ Шинкаренко, Андрей (30 червня 2018). Спасское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 21 березня 2024.
  9. ↑ Бугаенко, Б. А.; Галь, А. Ф. (2005). История судостроения от древнейших времен до конца парусной эпох (рос.). Т. 1. Николаев: Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. с. 167. ISBN 966-321-038-9.

Література[ред. | ред. код]

  • Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
  • Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
  • Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Святослав_(лінійний_корабель,_1845)&oldid=42170654