Сейдісфіордюр
Муніципалітет Сейдісфіордюр ісл. Seyðisfjörður | |||
---|---|---|---|
| |||
Сейдісфйордюр, 2019 р. | |||
Розташування муніципалітету на мапі Ісландії | |||
Основні дані | |||
Країна | Ісландія | ||
Регіон | Аустурланд | ||
Код муніципалітету | 7000 | ||
Населення | 653 осіб (2015) | ||
Площа | 213 км² | ||
Часовий пояс | GMD (UTC+0) | ||
Поштовий індекс | 710 | ||
Географічні координати | 65°09′ пн. ш. 13°36′ зх. д. / 65.150° пн. ш. 13.600° зх. д. | ||
Міста-побратими | Вантаа | ||
Місцева влада | |||
Вебсторінка | http://sfk.is/ | ||
Карта | |||
Сейдісфіордюр (ісл. Seyðisfjörður) — містечко та муніципалітет Ісландії, що розташовується на східному узбережжі країни в регіоні Аустурланд. У місті функціонує порт з міжнародними сполученнями до Фарерських Островів та Данії[1].
Дорога через гірський перевал Ф'ярдархеїді (ісл. Fjarðarheiði) сполучає Сейдісфьордюр з рештою Ісландії; 27 км до кільцевої дороги та міста Егільсстадіра.
Розташовується на східному узбережжі країни, наприкінці Сейдіс-фіорду.
Сейдісфьордюр оточений горами і найвідоміша з них гора Бьоульвюр (ісл. Bjólfur), що розташована на захід від міста. Власне фіорд доступний з будь-якої сторони завдяки головній дорозі, яка проходить через місто. Тут можна знайти колонії птахів Fratercula, а також руїни стародавніх поселень, таких як Вестдалсейрі (ісл. Vestdalseyri), звідки свого часу була перенесена місцева церква.
Клімат Сейдісфіордюра (1981-2000) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Абсолютний максимум, °C | 17,5 | 16,0 | 15,4 | 21,0 | 21,5 | 26,6 | 27,0 | 25,0 | 25,0 | 22,0 | 20,7 | 18,0 | |
Середній максимум, °C | 3,0 | 2,9 | 3,1 | 4,7 | 8,4 | 11,3 | 13,0 | 13,2 | 10,0 | 6,4 | 4,4 | 2,7 | |
Середня температура, °C | −0,2 | −0,3 | −0,1 | 1,4 | 4,9 | 7,8 | 9,9 | 9,9 | 7,2 | 3,8 | 1,5 | −0,2 | |
Середній мінімум, °C | −3,5 | −3,5 | −3,5 | −1,6 | 1,8 | 4,8 | 7,1 | 7,0 | 4,2 | 0,8 | −1,5 | −3,3 | |
Абсолютний мінімум, °C | −18 | −15,2 | −18 | −12,6 | −8,4 | −3,5 | 1,0 | 0,0 | −5,7 | −9,9 | −14 | −15,8 | |
Норма опадів, мм | 210.7 | 156.1 | 160.5 | 94.2 | 67.0 | 55.9 | 56.8 | 95.0 | 173.4 | 214.2 | 178.1 | 188.6 | |
Джерело: Icelandic Met Office[2] |
Місто Сейдісфіордюр відоме своїми старовинними дерев'яними будівлями. У місті можна знайти спеціально відведені місця для автотуристів, пристосування для туристів, плавальний басейн, бібліотеку, готель, поліцейський пост, винний магазин та інші роздрібні види діяльності, а також приміщення та студії для художників-початківців.
Сейдісфіордюр є культурним місцем з центром мистецтва, телекомунікаційним музеєм та двома кінотеатрами. Щороку в липні у місті проводиться Літній Фестиваль Музики Лунга. Тут жив і працював у своїй особистій артстудії всесвітньо відомий художник Дітер Рот . Академія Дітер Рот знаходиться у Скафтфелді.
В околицях міста є декілька водоспадів. Найпопулярніша екскурсія стартує із самого серця міста, на східному березі річки Ф'ярдарау (ісл. Fjarðará). Далі вгору за течією є 25 водоспадів, об'єкти полювання класичних художників.
Взимку перевал Фьярдархеїді використовують для катання на лижах.
Як і в багатьох інших портових міст, історія виникнення міста Сейдісфіордюр почалося з появою на цій території данських торговців, що влаштувалися тут у середині 1800 року. Перше поселення в околицях Сейдіс-фіорд виникло в 1848 році. В 1870 — 1900 роках цей терен заселяли норвезькі рибалки, які будували дерев'яні будинки, рибні магазини, громадські будинки, деякі з яких залишилися в місті досі. Вони залишили на розвиток міста найбільший вплив.
В 1895 році поселення набуло статусу міста.
Перші телефонні лінії були прокладені по Ісландії через місто Сейдісфіордюр в 1906 році , що робило його центром телекомунікацій до середини минулого століття. На головній річці міста в 1913 була побудована гідроелектростанція, надавши місту новий статус, найперше місто в Ісландії, в якому з'явилася електрика.
З 1980 року поромний шлях Норрюна сполучив Ісландію з Фарерськими островами, Шотландією, Данією та Норвегією .
Під час Другої світової війни Сейдісфіордюр був використаний як база для британських і американських військ і для конвою антигітлерівської коаліції , що прямували до Мурманську Залишки їх діяльності видно по всьому фіорду: злітно-посадкова смуга, і танкер Ель-Грілло, що затонув, зазнавши бомбардування. Воно залишається одним із найвідоміших місць у нижній частині фіорду для сучасних водолазів.
Після недавнього закриття рибного заводу місто зосередило всю свою економіку на туризмі, хоча воно, як і раніше, є важливим рибним портом на східному березі Ісландії.
Щотижня автомобільний пором MS Norröna[en] компанії Smyril Line[en] прибуває до Сейдісфьордюра з Гіртсгальса[en] в Данії та Торсгавна на Фарерських островах. Це єдиний автомобільний пором між Ісландією та іншими країнами.
- ↑ Sail to Iceland and the Faroe Islands with Smyril Line. Smyril Line (брит.). Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Monthly Temperature and Precipitation Averages for Seyðisfjörður. Icelandic Meteorological Office. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 5 червня 2016.
- Smyril Line. Офіційний вебсайт [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Ісландії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |