Селенга
| Річка Селенга | |
|---|---|
 | |
 | |
| 49°15′42″ пн. ш. 100°40′46″ сх. д. / 49.2619000000277723° пн. ш. 100.67970000002777908° сх. д. | |
| Витік | злиття річок Ідер і Мурен |
| • координати | 49°15′42″ пн. ш. 100°40′46″ сх. д. / 49.2619000000277723° пн. ш. 100.67970000002777908° сх. д. |
| Гирло | озеро Байкал |
| • координати | 52°16′33″ пн. ш. 106°16′20″ сх. д. / 52.275900000028° пн. ш. 106.27230000002778354° сх. д. |
| Басейн | басейн Єнісею |
| Країни: | Росія, Монголія |
| Регіон |
Хувсгел Бурятія |
| Довжина | 1 024 км |
| Площа басейну: | 447 000 км² |
| Середньорічний стік |
364 м³/с [1] (за 402 км від гирла) 934 м³/с [1] (за 43 км від гирла) |
| Притоки: | Eg Riverd, Джида, Temnikd, Орхон, Чикой, Хилок, Уда (притока Селенги), Мурен, Itantsad, Khanui Riverd, Orongoyd, Bayan-Gold, Kabanya Riverd, Ivolgad, Talovkad, Pyanayad, Kuytunkad і Ідер (річка) |
| Водойми в руслі | Байкал |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Селенга́ (з евенк. «залізна»[2]) — річка в Монголії і Росії (Бурятія), утворюється злиттям річок Ідер та Мурен, впадає в озеро Байкал, утворюючи дельту площею 680 км² (на Селенгу припадає приблизно половина річкової води, що поступає до озера).
Географія[ред. | ред. код]
Довжина від витоку річки Ідер 1024 км. (зокрема 409 км нижньої течії в Росії), площа басейну 447 тис. км². Основні притоки — Егийн-Гол, Орхон (у Монголії), Джида, Чикой, Хілок, Уда (у Росії).
Селенга має переважно рівнинний характер русла з чергуванням звужень (до 1-2 км) і котловиноподібних розширень долини до 20-25 км, де вона часто ділиться на протоки. Водний режим характеризується низькою весняною повінню, дощовими паводками влітку і восени і зимовою меженню. Середня витрата води поблизу монгольсько-російського кордону 364 м³/сек, за 43 км від гирла — 934 м³/сек.[1] Льодостав з листопада по квітень.
Регулярне судноплавство до Сухе-Батора.
Над Селенгою розташовані міста Сухе-Батор (Монголія), Улан-Уде і селище міського типу Селенгинськ (Росія).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Дані по водотоку річки Селенга на сайті R-Arcticnet: пункт Наушки (402 км), пункт Кабанськ (43 км) (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Селенґа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Річка Селенга // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Селенга в «Словарях и энциклопедиях на Академике» [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Старицкий А. К. Река Селенга в Забайкальской области. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — СПб, 1913г. (рос.)
- Государственный водный реестр РФ: Река Селенга [Архівовано 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Процитовано: 2013-07-25 (рос.)
|
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |