Сенс
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Се́нс[1][2] — сутність чого-небудь; значення; зміст, розумна підстава; рація[3].
В українську мову запозичене із польської мови; походить від латинського sēnsus «почуття, свідомість, розум, значення, зміст, думка», пов'язаного з sentio «почуваю, розумію, думаю».[4]
- Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення; сила
- Розумна підстава; рація
- Доцільність, корисність чого-небудь
- Мета, основне призначення чого-небудь
- Почуття, замисел
- Сенс життя — визначення мети існування, призначення людства, людини.
- Daewoo Sens/ЗАЗ Сенс — модель українських автомобілів виробництва АвтоЗАЗ.
- ↑ Сенс // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сенс lingvolive.com
- ↑ Рація // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.(стор.: 213)
- Доцільність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Сенс // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.