Сергеєв Костянтин Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергеєв Костянтин Михайлович
рос. Константин Сергеев
Ім'я при народженнірос. Константин Михайлович Сергеев
Народився20 лютого (5 березня) 1910
Санкт-Петербург, Російська імперія[4]
Помер1 квітня 1992(1992-04-01)[1][2][…] (82 роки)
Санкт-Петербург, Росія
ПохованняЛітераторські мостки
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьхореограф, артист балету, балетмейстер, кінорежисер, сценарист
Галузьбалет[5] і хореографія[5]
Alma materАкадемія російського балету імені А. Я. Ваганової
Знання мовросійська
ЗакладМаріїнський театр і Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
У шлюбі зБалабіна Фея Іванівна і Дудинська Наталія Михайлівна[6][7]
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія
IMDbID 0785105

Сергеєв Костянтин Михайлович (20 лютого (5 березня) 1910(19100305), Санкт-Петербург, Російська імперія — 1 квітня 1992, Санкт-Петербург, Росія) — російський та радянський артист балету, балетмейстер, педагог. Заслужений артист РРФСР (1939). Лауреат Сталінської премії (1946, 1947, 1949, 1951). Народний артист РРФСР (1951). Народний артист СРСР (1957). Герой Соціалістичної Праці (1990).

Біографія

[ред. | ред. код]

Займався на вечірніх курсах при Ленінградському хореографічному училищі, потім у самому училищі. Ще будучи студентом, почав танцювати у трупі І. Ф. Кшесинського, в кінці 1920-х виступав з гастролями по всій країні, а по закінченні училища (1930) прийнятий в Театр імені Кірова, де працював до 1961 року. Володіючи благородною зовнішністю і найвищою акторською майстерністю, Сергеєв з блиском виконував провідні партії класичного репертуару, трактуючи їх у глибоко психологічному, правдивому ключі.

У 1930—1940 роках виступав разом з Г. С. Уланової, їхній дует вважається одним з найкращих в історії російського балету. Саме Сергєєв і Уланова були першими виконавцями великих партій у першій постановці балету С. С. Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта» 11 січня 1940 року.

Після війни Сергєєв танцював у дуеті з Н. М. Дудинською, з 1946 року працював також балетмейстером.

У 1951—1955 і 1960—1970 — головний балетмейстер Кіровського театру. Здійснив перші постановки ряду сучасних радянських балетів, а також нові редакції класичних вистав, серед яких найвідоміші «Спляча красуня» Чайковського, «Раймонда» Глазунова, «Попелюшка (балет) Попелюшка» Прокоф'єва і багато інших.

Автор сценарію та режисер декількох телефільмів-балетів, сам знімався у таких постановках, вів цикл передач про історію російського балету.

Педагогічну діяльність вів з початку 1930-х, викладав класичний танець і акторську майстерність, також працював за кордоном.

В 1953 році на кіностудії «Ленфільм» знятий фільм «Майстри російського балету». У фільм увійшли фрагменти балетів Бориса Асаф 'єва «Бахчисарайський фонтан» і « Полум'я Парижу», а також балету «Лебедине озеро» П. І. Чайковського. Костянтин Сергеєв виконав у цьому фільмі партію принца Зігфріда в парі із Н. М. Дудинською.

Перша дружина знаменита балерина — Ф. І. Балабіна, син танцюрист Сергеєв Микола Костянтинович (1946 — 1973) — артист балету, загинув у автокатастрофі.

К. М. Сергtєв помер 1 квітня 1992 року. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря Санкт-Петербурга.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • «Спляча красуня» (фільм-балет, 1964, балетмейстер-постановник і автор сценарію у співавт.)
  • «Лебедине озеро» (фільм-балет, 1968, режисер-постановник, хореограф і сценарист у співавт.)
  • «Попелюшка» (фільм-балет, 1985, режисер-постановник і сценарист у співавт., хореограф)
  • «Карнавал» (фільм-балет, 1986, режисер-постановник і хореограф у співавт., сценарист)
  • «Єгипетські ночі» (фільм-балет, 1988, балетмейстер-постановник і автор сценарію)
  • «Фея ляльок» (фільм-балет, 1989, балетмейстер-постановник і автор сценарію) та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]