Сибіла Петлевські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сибіла Петлевські
хорв. Sibila Petlevski
Народилася 11 березня 1964(1964-03-11) (60 років)
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ
Країна  Хорватія
Діяльність поетка, письменниця
Alma mater Загребський університет
Знання мов хорватська[1] і англійська[1]
Членство Хорватська академія наук і мистецтв
Батько Ordan Petlevskid
Нагороди
Сайт sibilapetlevski.com

Сибіла Петлевські (хорв. Sibila Petlevski; *11 березня 1964(19640311), Загреб, СФРЮ, тепер Хорватія) — хорватська поетеса, прозаїк, есеїст. Пише хорватською та англійською мовами.

З біографії та творчості[ред. | ред. код]

Закінчила філософський факультет Університету в Загребі.

Викладає у загребській Академії драматичного мистецтва.

У 200105 роках — Голова Хорватського ПЕН-клубу.

Сибіла Петлевські — лауреат премій Владимира Назора (1993), Петара Бречича (2001) та ін.. Вірші і проза авторки перекладені багатьма мовами світу, включаючи українську, російську, японську.

Бібліографія[ред. | ред. код]

п о е з і я
  • Kristali (1988)
  • Skok s mjesta (1990)
  • Sto alersandrijskih epigrama (1993)
  • Heavy Sleepers (2000, англомовна)
  • Babylon (2000)
  • Libitina (2002)
  • Spojena lica (2006): р о м а н и
  • Francuska suita (1996)
  • Koreografija patnje (2002, роман і вірші),
  • Noćni trening (2006)
  • Moj Antonio Diavolo (2007): п ' є с и
  • Cagliostro Forever / Cagliostro (2000, англ., хорв.)
  • Ledeni general (2006)
  • Rimbaudova kuća (2008): е с е
  • Velika Evropa — mali narodi (1994)
  • Simptomi moderniteta (2000)
  • Kazalište suigre (2001)

Декілька віршів Сибіли Петлевскі у перекладі українською мовою відомого українського поета Дмитра Павличка були надруковані в малій антології хорватської поезії «Ідея світу» (К.: «Основи», 2008).

Посилання[ред. | ред. код]


  1. а б CONOR.Sl