Силлабаб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Силлабаб
Група страв Десерт
Походження Корнволл
Необхідні компоненти Молоко, вершки, цукор, вино

Силлабаб (англ. Syllabub) — це солодка страва з кухні графства Корнволл, яку готують шляхом вурдження вершків або молока за допомогою кислоти, як-от вино чи сидр. Була популярною у 16-19 століттях[1].

Перші рецепти силлабабу — це рецепти напою з сидру та молока. Станом на 17 століття він розвинувся до виду десерту, який готували із солодкого білого вина. Якщо додавали більше вина, отримували пунш, проте силлабаб могли також готувати більш густим, щоб його можна було їсти ложкою, викладати поверх трайфлу або вмочати у нього шматочки бісквіту[2]. Святковий пунш, солодкий та пінистий, часто вважали «жіночим напоєм». Молоко та вершки, які використовували у ті часи, були густішими, тому сучасні рецепти, можливо, доведеться адаптувати задля досягнення такого ж результату[3].

Історія[ред. | ред. код]

Силлабаб (англ. syllabub, або solybubbe, sulllabub, sullibib, sullybub, sullibub; немає чіткої етимології та суттєвих варіацій у написанні) був відомий в Англії щонайменше з книги Терзайтес Джона Гейвуда (англ. Thersytes, John Heywood) приблизно 1537 року: «Ти і я.. Мусимо підійти до нього і з'їсти солібаб»[4]. Це слово можна зустріти неодноразово, в тому числі й у щоденнику Семюела Піпса за 12 липня 1663 року: «Тоді до комісара Петтса і з'їв доброго саллібабу»[5], та в новелі Томаса Г'юза 1861 року «Том Браун в Оксфорді»: «Ми усамітнюємося у затінку якогось великого дуба на чаювання або силлабаб»[6].

Ганна Ґласс у 18 столітті опублікувала рецепт збитого силлабабу в «Мистецтво кулінарії, просто й легко». До рецепту входили:

кварта густих вершків, півпінти кріпленого вина, сік двох помаранчів або лимонів, втерти цедру двох лимонів, півфунта двічі рафінованого цукру[7].

Після збивання усіх інгредієнтів разом, їх розливали у склянки. Звурджені вершки відокремлювались та спливали на поверхню.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Alan Davidson (21 серпня 2014). The Oxford Companion to Food. OUP Oxford. с. 800–. ISBN 978-0-19-104072-6.
  2. Hussain, Nadiya. Spiced biscotti with an orange syllabub dip.
  3. Lehman, Eric D. (2012). A History of Connecticut Food: A Proud Tradition of Puddings, Clambakes & Steamed Cheeseburgers.
  4. Heywood, John (1537) Thersytes
  5. Pepys, Samuel Diary of Samuel Pepys, 12 July 1663
  6. Hughes, Thomas (1861) Tom Brown at Oxford
  7. Glasse, Hannah (1774). The Art of Cookery, Made Plain and Easy: Which Far Exceeds Any Thing of the Kind Yet Published ... (англ.). W. Strahan, J. and F. Rivington, J. Hinton.