Померанець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Померанець
Citrus aurantium - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-042.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Рід: Цитрус (Citrus)
Біноміальна назва
Citrus aurantium
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Citrus aurantium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Citrus aurantium
IPNI: 59600-2
ITIS logo.svg ITIS: 28884
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 43166

Помера́нець або бігара́дія[1] (Citrus aurantium, також помара́нча[2][3], помара́нч[4])  — вид вічнозелених рослин роду цитрус, родини рутових[5]. За походженням є гібридом мандарина (Citrus reticulata) та помело (Citrus maxima).

Етимологія[ред.ред. код]

У народі помаранчем часто називають звичайний, солодкий апельсин (Cītrus sinēnsis), проте насправді, ці рослини належать до різних, хоча й споріднених видів. На честь померанця оражневий колір також називають помаранчевим — останнім часом дана назва набула значного поширення в україномовних джерелах.

Згідно з «Етимологічним словником української мови» слово «помаранч» є запозиченим можливо через польську (pomarańcza) та частково німецьку мови (Роmеrаnzе) з італійської мови. Воно походить від pomarancia, утвореного зі слів pomo (яблуко) та arancia (апельсин)[6]

Бігарадія — від французького bigaradier, bigarade («померанцеве дерево», «плід померанця»)[7], похідного від окситанського bigarrada[8].

Опис[ред.ред. код]

Плодове дерево 8—10 метрів заввишки. Походить з південно-східної Азії. Листки еліптичної форми[5]. Квітки великі, білі, запашні, двостатеві. Плоди кулясто-приплюснуті, оранжево-червоні, неїстівні; шкірка товста, гірка, запашна; м'якуш кисло-гіркий[5].

Ареал[ред.ред. код]

Рослина походить з Південно-Східної Азії[5]. Культурні форми померанцю вирощують в Індії, Середземномор'ї, на Близькому Сході, у субтропічних районах Кавказу і в Середній Азії.

Господарське використання[ред.ред. код]

З листків і квіток добувають ефірну олію, яку використовують у парфумерній промисловості[5]. З плодів виготовляють напої, мармелади. Померанець застосовують як підщепу до інших видів цитрусових культур.

Різновиди[ред.ред. код]

До різновидів померанця відносять цитрадію — гібрид померанця і трилисточкового понцируса (трифоліати) та бергамот (бергамський апельсин) — гібрид померанця і лімети (солодкого лимона, солодкого лайма).

У геральдиці[ред.ред. код]

Зображення померанцевого дерева з плодами присутнє на гербі російського міста Ломоносов. Зміст герба був пов'язаний з назвою міста — до 1948 року воно звалося Оранієнбаум (за назвою знаменитого палацево-паркового ансамблю), що у перекладі з німецької і значить «померанцеве дерево».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Флора УРСР. Том 7. / За загальною редакцією М. В. Клокова і О. Д. Вісюліної. — К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1955. — С. 98.
  2. Апельсин помаранча
  3. ПОМАРАНЧА – Академічний тлумачний словник української мови
  4. ПОМАРАНЧ – Академічний тлумачний словник української мови
  5. а б в г д Померанець // Українська радянська енциклопедія : [у 12 т.] / [за ред. М. П. Бажана]. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1974—1985.
  6. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-4
  7. бигарадия. 
  8. bigarade. 


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.