Померанець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Померанець
Citrus aurantium - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-042.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Рід: Цитрус (Citrus)
Біноміальна назва
Citrus aurantium
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Citrus aurantium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Citrus aurantium
IPNI: 59600-2
ITIS logo.svg ITIS: 28884
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 43166

Помера́нець або бігара́дія[1], також помара́нча[2][3], помара́нч[4] (Citrus aurantium) — вид вічнозелених рослин роду цитрус, родини рутових[5]. За походженням є гібридом мандарина (Citrus reticulata) та помело (Citrus maxima).

Етимологія[ред.ред. код]

У народі «помаранчем» («помаранчою») часто називають звичайний, солодкий апельсин (Cītrus sinēnsis)[3], проте насправді ці рослини належать до різних, хоча й споріднених видів. На честь померанця жовтогарячий колір також називають «помаранчевим» — останнім часом дана назва набула значного поширення в україномовних джерелах.

Назви «померанець», «помаранч», «помаранча» походять від італ. pomarancia (утвореного від pomo — «яблуко» + arancia — «апельсин»): перша через посередництво рос. померанец і нім. Роmеrаnzе, інші — через пол. pomarańcza[6].

Ще одна назва, «бігарадія» — від окситан. bigarrada через посередництво фр. bigaradier, bigarade («померанцеве дерево», «плід померанця»)[7].

Опис[ред.ред. код]

Плодове дерево 8—10 метрів заввишки. Походить з південно-східної Азії. Листки еліптичної форми[5]. Квітки великі, білі, запашні, двостатеві. Плоди кулясто-приплюснуті, оранжево-червоні, неїстівні; шкірка товста, гірка, запашна; м'якуш кисло-гіркий[5].

Ареал[ред.ред. код]

Рослина походить з Південно-Східної Азії[5]. Культурні форми померанцю вирощують в Індії, Середземномор'ї, на Близькому Сході, у субтропічних районах Кавказу і в Середній Азії.

Господарське використання[ред.ред. код]

З листків і квіток добувають ефірну олію, яку використовують у парфумерній промисловості[5]. З плодів виготовляють напої, мармелади. Померанець застосовують як підщепу до інших видів цитрусових культур.

Різновиди[ред.ред. код]

До різновидів померанця відносять цитрадію — гібрид померанця і трилисточкового понцируса (трифоліати) та бергамот (бергамський апельсин) — гібрид померанця і лімети (солодкого лимона, солодкого лайма).

У геральдиці[ред.ред. код]

Зображення померанцевого дерева з плодами присутнє на гербі російського міста Ломоносов. Зміст герба був пов'язаний з назвою міста — до 1948 року воно звалося Оранієнбаум (за назвою знаменитого палацево-паркового ансамблю), що у перекладі з німецької і значить «померанцеве дерево».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Флора УРСР. Том 7. / За загальною редакцією М. В. Клокова і О. Д. Вісюліної. — К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1955. — С. 98.
  2. Апельсин помаранча
  3. а б Помаранча // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Помаранч // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. а б в г д Померанець // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  6. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
  7. bigarade. www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Процитовано 15 листопада 2017. 


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.