Померанець
| Померанець | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Citrus aurantium L., 1753 | ||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||
|
Помера́нець або бігара́дія[1], також помара́нча[2][3], помара́нч[4] (Citrus aurantium) — вид вічнозелених рослин роду цитрус, родини рутових[5]. За походженням є гібридом мандарина (Citrus reticulata) та помело (Citrus maxima).
Етимологія[ред. | ред. код]
У народі «помаранчем» («помаранчою») часто називають звичайний, солодкий апельсин (Cītrus sinēnsis)[3], проте насправді ці рослини належать до різних, хоча й споріднених видів. На честь померанця жовтогарячий колір також називають «помаранчевим» — останнім часом це слово набуло значного поширення в україномовних джерелах. У польській мові щодо обох видів цитрусових вживається назва pomarańcza: померанець називається pomarańcza gorzka («помаранча гірка́»), апельсин — pomarańcza chińska («помаранча китайська»).
Назви «померанець», «помаранч», «помаранча» походять від італ. pomarancia (утвореного від pomo — «яблуко» + arancia — «апельсин»): перша через посередництво рос. померанец і нім. Роmеrаnzе, інші — через пол. pomarańcza[6].
Ще одна назва, «бігарадія» — від окс. bigarrada через посередництво фр. bigaradier («померанцеве дерево»), bigarade («плід померанця»)[7].
Опис[ред. | ред. код]
Плодове дерево 8—10 метрів заввишки. Походить з південно-східної Азії. Листки еліптичної форми[5]. Квітки великі, білі, запашні, двостатеві. Плоди кулясто-приплюснуті, оранжево-червоні, неїстівні; шкірка товста, гірка, запашна; м'якуш кисло-гіркий[5].
Ареал[ред. | ред. код]
Рослина походить з Південно-Східної Азії[5]. Культурні форми померанцю вирощують в Індії, Середземномор'ї, на Близькому Сході, у субтропічних районах Кавказу і в Середній Азії.
Господарське використання[ред. | ред. код]
З листків і квіток добувають ефірну олію, яку використовують у парфумерній промисловості[5]. З плодів виготовляють напої, мармелади. Померанець застосовують як підщепу до інших видів цитрусових культур.
Різновиди[ред. | ред. код]
До різновидів померанця відносять цитрадію — гібрид померанця і трилисточкового понцируса (трифоліати) та бергамот (бергамський апельсин) — гібрид померанця і лімети (солодкого лимона, солодкого лайма).
У геральдиці[ред. | ред. код]
Зображення померанцевого дерева з плодами присутнє на гербі російського міста Ломоносов. Зміст герба був пов'язаний з назвою міста — до 1948 року воно звалося Оранієнбаум (за назвою знаменитого палацево-паркового ансамблю), що у перекладі з німецької і значить «померанцеве дерево».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Флора УРСР. Том 7. / За загальною редакцією М. В. Клокова і О. Д. Вісюліної. — К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1955. — С. 98.
- ↑ Апельсин помаранча. Архів оригіналу за 13 квітень 2016. Процитовано 28 березень 2016.
- ↑ а б Помаранча // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Помаранч // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в г д Померанець // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ bigarade. www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Процитовано 15 листопада 2017.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
