Бісквіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Класичний бісквіт у розрізі.
Бісквітне печиво.
Бісквітне тістечко з кремом та ягодами.

Біскві́т — солодка випічка з пухкою дрібнопористою структурою. У західноукраїнських діалектах на позначення бісквіту є ще слово "цві́бак"[1].

Складники[ред. | ред. код]

До складу бісквітного тіста входять борошно, цукор та яйця. Для масляного бісквіта додають вершкове масло. Як добавки кладуть різноманітні прянощі, фрукти, горіхи, мигдаль, цедру цитрусових, каву, какао. Борошно використовують пшеничне, а для отримання сухішого, розсипчастого виробу його змішують з такою самою кількістю картопляного крохмалю. Класичні пропорції яєць, цукру та борошна такі: на 1 яйце — 30 г цукру, 25 г борошна.

Приготування[ред. | ред. код]

Для приготування бісквітного тіста використовують два способи: холодний і гарячий.

Холодний спосіб[ред. | ред. код]

Для приготування тіста холодним способом дуже важливо ретельно відділити білок від жовтка. Жовтки розтирають з цукром до збільшення їхнього об'єму втричі. Якщо занадто довго розтирати жовтки, то з них випаровується багато води і виріб виходить твердим.

Білки (незбиті) потрібно тримати в холодному місці. Збивають їх вінчиком або міксером. Білки спочатку збивають повільно, а потім прискорюють темп. Добре збиті білки стають білого кольору, блискучими, пружними, їхній об'єм збільшується в 4-5 разів, а піна пристає до вінчика. Добре збиті білки не випадають з перекинутого посуду. В недостатньо збитих білках утворюються повітряні бульбашки, які тріскають при розмішуванні тіста, внаслідок чого випечений виріб осідає та виходить твердим. В занадто збитих білках стінки повітряних бульбашок затонкі й тріскають при випіканні, тому і в цьому випадку виріб опадає.

Білки вводять у розтерті жовтки разом з борошном або іншими добавками. Ще краще додавати білки поступово, водночас обережно перемішуючи масу.

Тісто виливають до форми, попередньо вистеленої пергаментним папером, змащеної жиром і посипаної борошном або білими сухарями. Випікати потрібно за помірної температури.

Гарячий спосіб[ред. | ред. код]

Гарячим способом найчастіше готують масляні бісквіти, а також тісто у разі використання меланжу[ru] замість яєць. Яйця (або меланж) з цукром збивають, поставивши посуд на водяну баню. Коли маса зігріється приблизно до 50 градусів, посуд виймають з гарячої води й збивають масу доти, доки вона не охолоне приблизно до 20 градусів. Після цього посуд знову ставлять до миски з гарячою водою й продовжують збивати. Це повторюють декілька разів. Для збивання білків і розтирання жовтків не можна користуватися алюмінієвим посудом, тому що яєчна маса набуває сірого забарвлення. Коли маса збільшиться в об'ємі в 2-3 рази та стане пухкою, додають решту інгредієнтів, вимішують і випікають.

У перші 10—15 хвилин випікання виріб не можна рухати, відкривати духовку, тому що від найменшого струсу повітряні бульбашки тріскають і виріб стає твердим.

Готовність виробу визначають встромленням у нього тонкої дерев'яної палички: якщо витягнута паличка залишилася сухою, то виріб можна вважати спеченим. Після натискання пальцем добре випечений виріб одразу набуває попереднього вигляду. Спеченому виробу слід дати охолонути у формі.

Вироби з бісквітного тіста[ред. | ред. код]

Бісквітне тісто використовують для приготування тістечок, печива, тортів та рулетів.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кенгис Р. П. Домашнее приготовление тортов, пирожных, печенья, пряников, пирогов. М.: Пищевая промышленность, 1967. — 390 с.
  • Цвек Д. Солодке печиво. Львів: Каменяр, 1968. — 232 с.
  • Технологія борошняних кондитерських і хлібобулочних виробів / За заг. ред. Г.М.Лисюк. — Суми : Університетська книга, 2009. — 464 с. — ISBN 978-966-680-437-5.

Посилання[ред. | ред. код]