Скорик Дмитро
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Скорик Дмитро (1856 року, с. Нехристівка (Пирятинського) Лохвицького повіту, Полтавщина — рік та місце смерті не встановлено) — кобзар.
З життєпису[ред. | ред. код]
У 1876 році Опанас Сластіон зустрівся у м. Пирятині на Полтавщині. Дмитро Скорик знав 5 дум: 1) Плач невільників, 2) Бідна вдова й три сини, 3) Івась Коновченко-Вдовиченко, 5) Втеча трьох братів з Озова.
О. Сластіон, познайомившись із кобзарем, намалював його графічний портрет із дівчинкою поводирем, який долучив до започаткованої галереї кобзарів, кобза на цьому малюнку зображена з двома голосниками.
Двоюрідний брат зіньківського кобзаря Семена Скорика.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мішалов, В і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія — 1986.
- Скорик Дмитро // Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 236.
|
Це незавершена стаття про бандуриста чи бандуристку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |