Жеплинський Богдан Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жеплинський Богдан Михайлович
Богдан Жеплинський.JPG
Народився 5 квітня 1929(1929-04-05)
Дрогобич, Львівське воєводство, Польська Республіка
Помер 28 серпня 2020(2020-08-28)
м. Львів
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність бандурист, фольклорист, хімік, публіцист, лідер спільноти
Відомий завдяки інженер хімік-технолог, винахідник, бандурист, дослідник кобзарства, науковець, публіцист і громадський діяч
Alma mater Львівський політехнічний інститут
Вчителі Гасюк Олег Володимирович і Сінгалевич Юрій Олександрович
Діти Ковальчук Дарія Богданівна
Нагороди
Заслужений працівник культури України
Відмінник освіти України
Могила Б.Жеплинського..jpg

Богда́н Миха́йлович Жепли́нський (5 квітня 1929, м. Дрогобич, нині Львівської області, Україна — 28 серпня 2020, м. Львів) — український науковець, інженер хімік-технолог, винахідник, бандурист, дослідник кобзарства, публіцист і громадський діяч. Батько Дарії Ковальчук, дід Мирослава Ковальчука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався у Львівському політехнічному інституті, де грав в інститутській капелі бандуристів (1946—1950). У 1950 репресований разом з усіма бандуристами капели і засланий в Сибір, де працював на каторжних роботах у Зирянському ліспромгоспі Томської області. Там разом із братом Романом створив капелу бандуристів каторжан.

У 1956 році закінчив Томський політехнічний інститут. Працював інженером на хімічних заводах в Пермі (Росія) та Новому Роздолі на Львівщині, старшим науковим співробітником у Львівському відділенні інституту економіки АНУ та Інституті сірчаної промисловості у Львові.

Вивчав гру на бандурі в Юрія Сінґалевича та Олекси Гасюка. Створив капелу бандуристів селища Торба (Томська область) Богдан Жеплинський з дружиною створив і керував капелами бандуристів при Палаці Культури заводу «Львівсільмаш», при Львівській політехніці, Львівському професійно-технічному училищі № 4, які за значні успіхи нагороджені грамотами й медалями.

Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 45).

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор понад 250 публікацій в наукових збірниках та часописах, серед яких:

Також є автором 25 авторських свідоцтв на винаходи і технічні вдосконалення. Жеплинський разом з донькою Дарією підготували до друку (вперше в Україні) книгу «Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник» (в якій близько 4 тисяч імен), а в його картотеці близько 6000 творчих біографій визначних кобзарів, лірників, дударів, трембітарів, скрипалів, цимбалістів та інших народних музикантів усіх часів.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Від 1994 — голова Львівського відділення Всеукраїнської (тепер Національної) спілки кобзарів України.

Член Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

Учасник багатьох кобзарських з'їздів, наукових конференцій з питань кобзарства

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Заслужений працівник культури України.
  • Відмінник освіти.
  • Лауреат Фонду духовного відродження імені Митрополита Андрія Шептицького (1997).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Жеплинський Богдан - Кутя розбавлена пшоном на YouTube // Fond Sv. Volodymyra, 20 лютого 2013.