Скурати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Скурати
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Малинський
Рада/громада Скуратівська сільська рада
Код КОАТУУ 1823487201
Основні дані
Засноване 1547
Населення 338
Площа 2,552 км²
Густота населення 132,45 осіб/км²
Поштовий індекс 11613
Телефонний код +380 4133
Географічні дані
Географічні координати 50°56′31″ пн. ш. 29°05′17″ сх. д. / 50.94194° пн. ш. 29.08806° сх. д. / 50.94194; 29.08806Координати: 50°56′31″ пн. ш. 29°05′17″ сх. д. / 50.94194° пн. ш. 29.08806° сх. д. / 50.94194; 29.08806
Середня висота
над рівнем моря
167 м
Водойми Кам"янка
Місцева влада
Адреса ради 11600, Житомирська обл., Малинський р-н, с.Скурати , тел. 5-35-40
Карта
Скурати is located in Україна
Скурати
Скурати
Скурати is located in Житомирська область
Скурати
Скурати

Скурати́село в Україні, в Малинському районі Житомирської області центр сільської ради. Розташоване за 30 км від райцентра. — одне з древлянських поселень. Назва його походить скоріше за все від слова «скорити», що є свідченням того, що жителі села в давні часи найвірогідніше займалися обробкою шкір.

В часи Київської Русі, а потім в литовський період родина Скуратів-воїнів перебувала на військовій службі, а в добу польського панування скуратівці за попередні військові заслуги були зараховані до складу так званої околичної шляхти, що було підтверджено посвідченням про привілеї у 1571 році Свої родоводи вони ведуть від місцевих бояр - васалів київського воєводи, а ще давніше київського князя.

Наприклад, за ревізією 1571 року в Скуратах жили четверо бояр Скуратівських, які несли військову службу, в Ходаках - десятеро Ходаківських, у Меленях - п'ятеро Меленівських. Ідеться лише про голів сімей, бо членів їхніх родин не заведено було враховувати. З XVII ст. в селі діяла православна церква. При російській імператриці Катерині II привілеї представників родини Скуратівських були підтверджені зачисленням їх до числа дрібнопомісного дворянства. У 1862 році в селі відкрилося народне училище.За переписом 1897 року в Скуратах налічувалось 1690 жителів.

Станом на 1886 рік це селище різночинців з 948 мешканцями, православної церквою, школою, 2 постоялими будинками, лавкою. 2 шкіряними заводами. У 1900 році в С. налічувалося 1350 жит., 250 дворів. Діяли 7 вітряних і 7 водяних млинів, магазин, аптека, фельдшерський пункт, 2 постоялих двори.

У 1929–1931 рр. позиція віруючих у захисті своїх церков підсилювалась масовими антирадянськими виступами (волинками), які наростали у процесі хлібозаготівельної кампанії та насильницької колективізації. Архівні документи тих років фіксують факти відкритого протистояння біля церков у багатьох селах Волино-Житомирського регіону. Так, за даними Коростенського ОДПУ від 23 лютого 1930 р., «інциденти» з причин зняття церковних дзвонів відбулись в селах Ходаки, Бехи, Милені, Устиновці, Мединовці, Обиходи та ін. Чоповицького й Ушомирського районів (всього в окрузі було зафіксовано 20 таких виступів).

В селі Скурати під час зняття дзвонів зібралось на захист церкви близько 400 жінок, які зірвали з міліціонера кашкет та намагались його побити. Врятувався він від розправи тільки тим, що здійснив кілька попереджувальних пострілів з пістолета. Не дивлячись на всі хитрощі влади, жителі сіл Ворсівка, Скурати не дали закрити і знищити свої церкви. Церковне майно використовувалось показово і для інших потреб. В селі церковний дзвін повісили на колгоспній пожежні.

У 1922 році утворено Скуратівську сільську раду. У 30-і роки в селі було кілька колгоспів, в т.ч. ім. Гринька та «Червоний хлібороб». 268 жителів села були учасниками Німецько-радянської війни, 122 з них не повернулися з фронтів, 112 нагороджено орденами та медалями. Село було визволено від гітлерівців 15 листопада 1943 року. Однак ще до кінця грудня поблизу С. проходили кровопролитні бої з німецьким загарбниками, які перейшли в контрнаступ. У 70-80-і роки збудовано нове приміщення школи, адмінбудинок з будинком культури, ФАП, лазню.

Нині С. є центральною садибою ПОСП «Скуратівське». В селі діють загальноосвітня школа, будинок культури, бібліотека, аптека, лікарняна амбулаторія, 2 магазини. У 1989 році в С. налічувалося 404 жит.; 2001 — 333 жит.

Уродженцями села є: завідуючий кафедрою Української академії державного управління при Президентові України, доктор філосовських наук, професор В.А. Скуратівський; кандидат фізико-математичних наук В.Д. Залізко; кандидат технічних наук В.П. Максименко; начальник відділу кадрів Акціонерного банку «Брокбізнесбанк» Д.П Недашківський.

9 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Скурати проходила Волинська група (командувач - Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.