Скуртул Максим Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скуртул Максим Васильович
Народився 21 січня (3 лютого) 1911
Ананьїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 20 березня 1993(1993-03-20) (82 роки)
Країна  СРСР
 Молдова
Національність молдаванин
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Максим Васильович Скуртул (3 лютого 1911(19110203), місто Ананьїв Херсонської губернії, тепер Подільського району Одеської області — 20 березня 1993) — молдавський радянський державний і комуністичний діяч, секретар ЦК КП Молдавії, заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 1—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. У 1930—1934 роках — учень технікуму механізації та електрифікації сільського господарства.

У 1934 році працював дільничним механіком Ананьївської машинно-тракторної станції (МТС) Молдавської АРСР.

З листопада 1934 по 1936 рік служив у Червоній армії.

У 1936—1939 роках — старший механік Балтської машинно-тракторної станції (МТС) Молдавської АРСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1940 роках — 1-й секретар Балтського районного комітету ЛКСМ України; секретар Молдавського обласного комітету ЛКСМ України із кадрів.

У 1940—1941 роках — 2-й секретар ЦК ЛКСМ Молдавії.

З липня 1941 по березень 1944 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив на політичній роботі в 49-й танковій бригаді 22-ї армії, був старшим інструктором із організаційно-партійної роботи та заступником політичного відділу 242-ї танкової бригади 31-го танкового корпусу 1-ї танкової армії. Воював на Брянському, Калінінському та Воронезькому фронтах.

У 1944—1945 роках — 2-й секретар ЦК ЛКСМ Молдавії.

У 1945—1948 роках — секретар Президії Верховної ради Молдавської РСР.

У 1948—1951 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КП ВКП(б).

21 жовтня 1951 — серпень 1953 року — заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР.

13 червня 1953 — 29 травня 1961 року — секретар ЦК КП Молдавії.

24 березня 1961 — 30 березня 1962 року — міністр заготівель Молдавської РСР.

У липні 1962 — 1979 року — голова правління Молдавської республіканської спілки споживчих товариств.

У 1979 — після 1986 року — директор Музею історії Комуністичної партії Молдови.

Подальша доля невідома.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]