Славомир Одживольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Славомир Одживольський
Славомир Одживольський.jpg
Народження 1846(1846)Закшувек
Смерть 3 квітня 1933(1933-04-03)Краків
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність архітектор
Праця в містах Берлін, Краків
Славомир Одживольський у Вікісховищі?

Славомир Одживольський гербу Наленч (пол. Sławomir Odrzywolski, 1846, с. Закшувек, нині дільниця міста Радомсько — 3 квітня 1933, Краків) — польський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Закшувек (тепер дільниця міста Радомсько), у родині землевласників. Навчався у Кракові, а протягом 18671869 років — у Берліні. Там само працював архітектором. Від 1880 року жив і працював у Кракові. Обіймав посаду професора архітектури в Державному технічному інституті. Займався реставрацією пам'яток, проектував храми, громадські та житлові будівлі у Кракові та на теренах Малопольщі.

Досліджував архітектуру Ренесансу в Польщі, займався пошуком польського народного стилю в архітектурі. Автор численних публікацій. Серед них зокрема фундаментальна праця «Ренесанс у Польщі» («Renesans w Polsce», Відень, 1899)[1] i серії «Пам'ятки мистецького промислу в Польщі» («Zabytki przemysłu artystycznego w Polsce», станом на 1894 рік вийшло 6 зошитів). Остання ілюстрована значною мірою особисто Одживольським, а також за участі Діонісія Кшичковського, П. Козловського, Франциска Мончинського, А. Ковальського та Зигмунта Генделя.[2]

Входив до комітету, який займався організацією ретроспективного відділу Галицької крайової виставки у Львові 1894 року.[3] Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[4] Член журі конкурсу проектів реконструкції львівської ратуші (1908)[5], проектів дому управління залізниці у Львові (1912)[6], двору родини Влодків у Неговичі (1913)[7], проектів регуляції вулиці Вольської у Кракові (1914)[8]. Член Спілки архітекторів Краківського воєводства.[9] Входив до складу Комітету польських техніків у Відні (близько 1915).[10] 1910 року експонував проекти костелу Єлизавети у Львові, промислової школи і прибуткових будинків у Кракові із фотографіями реалізованих споруд на виставці польських архітекторів у Львові.[11]

Помер у Кракові, похований у родинному гробівці на Раковицькому цвинтарі, поле № 40.[12]

Роботи[ред. | ред. код]

  • Перебудова палацу князів Радзивіллів на Вільгельмштрассе в Берліні (18751878).
  • Дерев'яний костел у Східниці (1896). Ймовірно, єдина відома дерев'яна будівля Одживольського. Втрачений у 1950-х.[13]
  • Школа в Бялій коло Бєльська (1898).
  • Парафіяльний костел у Мровлі. Проект розроблено 1894 року спільно з Каролем Зарембою, реалізовано у 18951900 роках. До 1897 Одживольський керував спорудженням спільно із Зарембою, далі — самостійно. Головний вівтар, амвон, хрестильниця, лави і орган виконані за проектом Одживольського.[14]
  • Програма реставрації вежі в Ясній Гурі, створена спільно Юзефом Дзеконським, Стефаном Шиллером. Передбачала відтворення вежі, але в більших розмірах. Керував реконструкцією Шиллер у 19011906 роках. Спільно створено також документацію на перебудову галереї, яка примикає до каплиці Найсвятішої Марії Панни. Роботи з її перебудови мали розпочатись 1910 року, але були зупинені через протести Товариства опіки над пам'ятками минулого.[15]
  • Дім краківського Технічного товариства на вулиці Страшевського, 28. 1905 року один із двох проектів Одживольського здобув перше місце на конкурсі серед членів товариства і до кінця 1906 року реалізований під особистим керівництвом автора за співпраці Альфреда Крамарського і Станіслава Вальца. Скульптурне оздоблення Яна Рашки, вітражі фірми Екельського і Туха.[16]
  • Корпуси Державної промислової школи у Кракові на алеї Міцкевича, 5 (18971912). Проекти експонувались на виставці польських архітекторів у Львові 1910 року.[11]
  • Парафіяльні костели в Альбіговій, Рабці, Рувному, Рудаві.
  • Гімназія в місті Ясло.
  • Житлові будинки на вулиці Баторія, 23, 25, 25 у Кракові.
  • Житлові будинки на вулиці Пілсудського, 16, 32, 34, 36 у Кракові.
  • Власний дім на вулиці Студентській, 19 у Кракові.
  • Дім Рільничого товариства на площі Щепанській, 8 у Кракові.
  • Реставрація Зигмунтовської каплиці на Вавелі протягом 18 років. Крипта Адама Міцкевича та Юліуша Словацького на Вавелі.
Нереалізовані конкурсні проекти
  • Ощадна каса у Львові — третя премія (1888)[17].
  • Театр у Кракові — II місце (1889). Пізніше проект експонувався на міжнародній виставці у Турині.
  • Костел Єлизавети у Львові — одна з двох перших премій, (1903, друга — Теодора Тальовського).[18] Проект експонувався на виставці польських архітекторів у Львові 1910 року.[11]
  • Ратуша у Кракові у змішаному неоренесансно-неоготичному стилі (1904). Серед 24 претендентів проект Одживольського відзначено однією з двох других нагород (ще одну отримав архітектор Грав'є).[19] Проект експонувався на виставці польських архітекторів у Львові 1910 року.[11]
  • Проект реставрації двох кам'яниць напроти катедри на Вавелі у Кракові для потреб Катедрального музею. Виконаний до 1904 року. Не реалізований. У 19051906 роках реставрацію здійснено за проектом Зигмунта Генделя.[20]
  • Два проекти будинку Гірничої академії у Кракові. Створені для конкурсу 1913 року, співавтор Адам Балленштедт. Обидві роботи отримали різного ступеня відзнаки.[21]
  • II місце на конкурсі проектів будинку Каси хворих у Кракові (1925, співавтор Роман Бандурський).[22]
  • Проект нового будинку Львівсього університету на нинішній вулиці Грушевського. Виконаний для конкурсу 1913 року. Співавтор Адам Балленштедт. Опублікований того ж року у збірці, присвяченій конкурсу.[23]
  • Конкурсний проект будівлі Окружної дирекції пошти і телеграфу у Кракові. Не здобув нагород, однак придбаний журі. Співавтор Альфред Крамарський. [24]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Łuszczkiewicz W. Renesans w Polsce. Nowa publikacya prof. Sławomira Odrzywolskiego // Architekt. — 1900. — № 1. — S. 17—22.
  2. Nowe książki // Tygodnik Ilustrowany. — 23 lipca 1894. — № 31 (240). — S. 80.
  3. Lewicki J. Między tradycją… — S. 107.
  4. Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  5. Konkurs na rekonstrukcję ratusza we Lwowie // Architekt. — 1908. — № 2-3. — S. 15; Z konkursu projektów rekonstrukcyi ratusza m. Lwowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 17. — S. 220.
  6. Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu administr. kolei państw. we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 3. — S. 49; Nowa Reforma. — 10 marca 1911. — № 114. — S. 2.
  7. Konkursy // Architekt. — 1914. — № 1—2. — S. 30.
  8. Konkurs na regulację wylotu ulicy Wolskiej i zużytkowanie błoń miejskich i okolicy w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 163; Program i warunki konkursu // Architekt. — 1914. — № 6—7. — S. 92.
  9. Spis członków z nowemi adresami // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61.
  10. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 444. — ISBN 83-88372-29-7.
  11. а б в г Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  12. Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 130. — ISBN 83-08-01428-3.
  13. Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p. w. Bl. Kingi w Schodnicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Międzynarodowe Centrum Kultury, 1998. — Т. 6. — S. 167–171.
  14. Nasze ryciny // Architekt. — 1901. — № 9. — S. 142. — Tab. III; Odrzywolski S. Kościół parafialny w Mrowli // Architekt. — 1902. — № 7. — S. 87—88.
  15. Majdowski A. Rzymskokatolickie budownictwo kultowe w twórczości projektowej Józefa P. Dziekońskiego (1844-1927) // Nasza Przeszłość: studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce. — Kraków : Wydaw. Instytutu Teologicznego Księży Misjonarzy, 1990. — T. 68. — S. 217—218.
  16. Architekt. — 1905. — № 5. — S. 79—80, tabl. 27—28; Architekt. — 1905. — № 6. — S. 95—96; Ostap. Dom Towarzystwa technicznego w Krakowie // Architekt. — 1907. — № 1. — S. 13—20, tabl. I-IV.
  17. Gmach Galicyjskiej kasy oszczędności we Lwowie // Architekt. — 1900. — № 1. — S. 10.
  18. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 449. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  19. Konkurs na ratusz w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 1904. — № 9. — S. 177–178.
  20. Urban J. Muzeum Katedralne na Wawelu // Muzealnictwo. — 2008. — № 49. — S. 115.
  21. Protokół sądu konkursowego nad projektami gmachu Akademii Górniczej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 149–153, tabl. 28; Konkursy // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 182; Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 372.
  22. Konkurs na gmach Kasy chorych w Krakowie // Architekt. — 1925. — № 3. — S. 8—10; Kronika // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 4. — S. 92.
  23. Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
  24. Architekt. — 1922. — № 5. — S. 44; Rozstrzygnięcie konkursu na budowę gmachów pocztowych // Nowa Reforma. — 28 stycznia 1922. — № 23. — S. 2.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Odrzywolski Nalęcz Sławomir // Mała encyklopedia Krakowa. — Wyd. trzecie. — Kraków : Wanda, 1999. — S. 353–354. — ISBN 83-87023-08-6.
  • Odrzywolski-Nalęcz Sławomir // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 8. — S. 158.
  • Sławomir Nalęcz-Odrzywolski // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 4. — S. 129.