Східниця
| смт Східниця | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район/міськрада | Бориславська міська рада | ||||
| Рада | Східницька селищна рада | ||||
| Код КОАТУУ: | 4610345400 | ||||
| Основні дані | |||||
| Статус | із 1940 року | ||||
| Агломерація | Дрогобицька | ||||
| Площа | 6.9 км² | ||||
| Населення | ▼ 2244 (01.01.2019)[1] | ||||
| Поштовий індекс | 82391 | ||||
| Телефонний код | +380 | ||||
| Географічні координати | 49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 23.35306° сх. д.Координати: 49°13′25″ пн. ш. 23°21′11″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 23.35306° сх. д. | ||||
| Водойма | річка Східничанка | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Борислав | ||||
| До станції: | 12 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - автошляхами: | 12 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - автошляхами: | 110 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 82391, Львівська область, Бориславська міськрада, смт. Східниця, вул. Золота Баня, 3 | ||||
| Карта | |||||
  Східниця | |||||
 Східниця | |||||
|
| |||||
Схі́дниця — селище міського типу у Львівській області України. Є анклавом міста Борислав в межах території Дрогобицького району. Підпорядковане Бориславській міській раді. Бальнеологічний курорт національного значення імені Омеляна Стоцького. Розташоване у Дрогобицькій агломерації, за 10 км на південний захід від міста Борислава. Славиться своїми мінеральними водами.
Географія[ред. | ред. код]
Східниця розташована у розлогій долині на березі невеликої гірської річки Східничанка, на висоті 600–900 м над рівнем моря, за 21 км від районного центру міста Дрогобич. Гори навколо селища сягають висоти 823 м.
Клімат[ред. | ред. код]
Протягом століть у Східниці сформувався свій мікроклімат: так, зима тут м'яка, з частими відлигами; літо тепле з чергуванням сонячної та хмарної погоди. Середня температура січня −3,4 °C, липня +19 °C.
Середньорічна кількість опадів — 774 мм на рік. Найбільша кількість опадів випадає в червні, у середньому 106 мм.
| Клімат Східниці | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | −2 | −0,5 | 4,4 | 11,4 | 17 | 19,8 | 21,4 | 21,1 | 17,1 | 12 | 4,9 | 0 | |
| Середня температура, °C | −4,9 | −3,3 | 0,8 | 6,8 | 11,9 | 14,8 | 16,3 | 16 | 12,3 | 7,6 | 2 | −2,4 | 6,5 |
| Середній мінімум, °C | −7,7 | −6,1 | −2,8 | 2,3 | 6,8 | 9,8 | 11,3 | 10,9 | 7,6 | 3,2 | −0,8 | −4,8 | |
| Норма опадів, мм | 43 | 40 | 44 | 56 | 85 | 106 | 102 | 84 | 61 | 49 | 49 | 55 | 774 |
| Джерело: [2] | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
На місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення «Золота Баня». Недалеко від нього стояла фортеця Тустань.
Під час нападу орд хана Батия Золота Баня була зруйнована (як і фортеця Тустань з навколишніми селами). Люди, які після цього залишилися живими, з часом почали сходитися у долину річки Стрий, заснувавши тут поселення — Східницю, яка від цього «сходження» отримала свою назву.Однак краєзнавець Ярослав Ольховий повідомив про існування версії про те , що топонім Східниця походить від гідроніма Східничанка — тобто , місцевого "бурхливого потоку". Від так назва річки витлумачується досить просто: кам'янисті уступи уздовж течії нагадують "східці" , що зумовлено геологічною будовою дна річки.
Вперше Східниця згадується у документах XIV століття.
Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни під проводом селянина Габруха спалили обійстя місцевого поміщика, почистивши попередньо комори. Повідомляють, що ватажок селян загинув 1648 року, а непокірних селян карав шляхтич Самуель Цебровський, який на той час володів Східницею.
Східницький замок аж до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я».
Після Першого поділу Речі Посполитої Східниця відійшла до імперії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини). У ті часи вона належала до Самбірського округу (циркулу).
Відкриття нафти[ред. | ред. код]
У 1858 році у Східниці було відкрито нафту тож почалася промислова розробка родовища. Тут працювали підприємці з Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Франції та США. У 1898 році з 373-х свердловин добуто понад 168 тис. тонн нафти. У 1890-х роках Східниця займала перше місце з видобутку нафти в Галичині, в 1930-х роках — третє (після Борислава і Биткова); за 1886–1935 рр. у Східниці видобуто 2150000 тонн нафти.
У 1872 р. у Східниці було пробурено механічним способом першу свердловину для видобутку нафти. Із 1896 р. відбувається промисловий видобуток природного супутнього нафтового газу.
Відкриття мінеральної води[ред. | ред. код]
У 1956–1973 рр. місцевий пенсіонер Омелян Стоцький відкрив у Східниці великі поклади мінеральної води «Нафтуся». 9 січня 1976 р. селище Східницю було визнано Всесоюзним курортом. У 2005 році цей титул було замінено на «Всеукраїнський курорт імені Омеляна Стоцького».
15 серпня 2014 р. у смт. Східниці на фасаді будинку де проживав Омелян Стоцький відбулося урочисте відкриття та освячення пам'ятної гранітної таблиці. Де вказано: «В цьому будинку з 1945 по 1979 рр. проживав з родиною першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод Омелян Стоцький».
Поблизу Східниці, в урочищі Бухів, на висоті 668,9 м розташована Східницька вітрова електростанція, яка була зведена в 1997 році.
Дуже цікавою є кримінальна історія Східниці. Будучи одним із найвіддаленіших центрів добування ропи, Східниця привертала увагу сотні відомих фінансових аферистів імперії Габсбургів, організованих злочинних груп та стала колискою для формування власного кримінального світу зосередженого довкола «чорного золота».[3]
Населення[ред. | ред. код]
У 1787 році у Східниці було 65 дворів, 2 корчми, млин і кузня, у 1820 році — 71 двір, 3 корчми, 2 млини і лісництво. У 1868 р. — 77, а у 1880– 125 дворів, де проживало 867 людей. У селі діяв тартак на 8 кінських сил, де щорічно переробляли 1540 м3 деревини.
Чисельність постійного населення, станом на 2019 року — 2 244 особи.
Динаміка населення Східниці[4]
Східницьке родовище мінеральних вод[ред. | ред. код]
У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів сьогодні доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у селищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», є мінеральні води «Нафтуся» чотирьох типів:
- слабомінералізована «Нафтуся»:
- з підвищеним вмістом органічних речовин (сечогінною дією) (джерела 1, 3, 26)
- з вираженою жовчогінною дією (джерела 5, 8, 9, 10, 25, свердловини 1 та 18)
- слабомінералізована залізиста (джерела 13 та 15)
- хлоридно-натрієва (вплив цих джерел на людину вивчається Міністерством охорони здоров'я України)
Також є джерело з мінеральною водою типу «Боржомі».
Східницьке нафтове родовище[ред. | ред. код]
На території Східниці розташована Східницька ділянка Східницького нафтового родовища. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн м³. Густина дегазованої нафти — 826–874 кг/м³. Вміст сірки у нафті — до 0,26 мас.%.
Спорт[ред. | ред. код]
У чемпіонаті Львівської області з футболу виступає команда СК «Східниця». Вона проводить домашні ігри на стадіоні «Нафтовик».
Персоналії[ред. | ред. код]
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Омелян Стоцький — український педагог та дослідник. Першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод.
- Кацер-Бучковська Наталія Володимирівна — нардеп 8-го скликання, проживала у Східниці на момент обрання (26 жовтня 2014).[5]
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Василь Мазур (нар. 11 квітня 1955) — український актор театру і кіно. Народний артист України (2010). Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня (2015)
- Володимир Журавчак (нар. 3 травня 1957) — український радянський футболіст, український футбольний тренер.
Світлини[ред. | ред. код]
Костел у Східниці (1901)
Джерело № 13
Дерев'яна синагога, тепер Дім молитви
Копанка середини XIX століття
Писанка в центрі Східниці
Джерело № 6 у лісі
.png)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Ukraine. Lviv Oblast. Skhidnytsia climate-data.org (англ.)
- ↑ Див. Богдан Лазорак, Кримінальна хроніка «Східницької Каліфорнії» в добу Австро-Угорщини: невміла Феміда чи «Пані — Нафта»? // Drohobyczer Zeitung
- ↑ Ірина Гудзеляк. Населення і розселення Дрогобицького р-ну Львівської обл. Вісник Львівського університету. Серія: Географічна
- ↑ Кацер-Бучковська Наталія Володимирівна
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- путівник «Східниця. Бальнеологічний курорт імені Омеляна Стоцького»
- Базар М. Східниця. Краєзнавчий нарис. — Дрогобич: Коло, 2004. — 100 с.
- Нариси з історії Східниці / ДДПУ ім. І.Франка, істор. факультет / Наук. ред. Л. Тимошенко. — Дрогобич, Коло, 2013. — 404 с. — ISBN 978-617-642-096-5
- Schodnica, po rusku Schidnycia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — Т. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.) — S. 383–384. (пол.)
- История городов и сел Украинской ССР. Львовская область. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Східницької селищної ради
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Розпорядження Президента України "Про розвиток курорту Східниця /22.04.1998/
Посилання[ред. | ред. код]
- Карта Східниці. Розташування джерел і санаторіїв у Східниці
- Все про відпочинок в Східниці
- Східниця. Сферичні панорами лікувальних джерел. Віртуальний 3д тур
- Неофіційний сайт смт Східниця
| ||||||||
| ||||||||
