Слобідка-Мушкатівська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Слобідка-Мушкатівська
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський район
Громада Борщівська міська громада
Код КОАТУУ 6120884903
Основні дані
Населення 868
Територія 2.321 км²
Густота населення 373.98 осіб/км²
Поштовий індекс 48770
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°47′41″ пн. ш. 26°05′54″ сх. д. / 48.79472° пн. ш. 26.09833° сх. д. / 48.79472; 26.09833Координати: 48°47′41″ пн. ш. 26°05′54″ сх. д. / 48.79472° пн. ш. 26.09833° сх. д. / 48.79472; 26.09833
Середня висота
над рівнем моря
244 м
Відстань до
районного центру
4 км
Найближча залізнична станція Борщів
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 48766, с.Мушкатівка
Карта
Слобідка-Мушкатівська. Карта розташування: Україна
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська. Карта розташування: Тернопільська область
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська
Locator Dot2.gif
Розташування села Слобідка-Мушкатівська

Слобі́дка-Мушка́тівська — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району.

Раніше підпорядковувалося Мушкатівській сільраді. Від 2016 року ввійшло у склад Борщівської міської громади.

Населення — 744 особи (2007).

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 4 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки празької культури.

Назва села походить від слова слобода, що означає невелике вільне поселення. Поселення виросло поблизу села Мушкатівка, про що й свідчить друга частина назви[1].

На початку 19 століття селом володів Максиміліан Левицький.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Населення[ред. | ред. код]

У 1810 році в селі було 108 родин, 89 житлових будинків і 488 мешканців[2].

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,19
російська 0,69
румунська 0,12

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква святого Йосафата (1998), Дім молитви Християн віри євангельсько ї (1991).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють Будинок культури, бібліотека, торговельний заклад.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 155.
  2. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

Джерела[ред. | ред. код]