Кривче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кривче
Kryvche CoA.png Kryvche flag.png
Герб Кривча Прапор Кривча
Castle in Kryvche.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Код КОАТУУ 6120883901
Основні дані
Населення 1917 осіб (2003)
Територія 7.183 км²
Густота населення 259.64 осіб/км²
Поштовий індекс 48741
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. / 48.69944° пн. ш. 26.10389° сх. д. / 48.69944; 26.10389Координати: 48°41′58″ пн. ш. 26°06′14″ сх. д. / 48.69944° пн. ш. 26.10389° сх. д. / 48.69944; 26.10389
Середня висота
над рівнем моря
225 м
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Гермаківка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48741, с. Кривче
Сільський голова Базюк Володимир Степанович[1]
Карта
Кривче. Карта розташування: Україна
Кривче
Кривче
Кривче. Карта розташування: Тернопільська область
Кривче
Кривче

CMNS: Кривче у Вікісховищі

Кри́вче — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на заході району. Центр сільради. До Кривчого (Раніше — Верхнє Кривче і Нижнє Кривче) приєднано хутори Ходусів і Хоми.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 373 км від Києва, 101 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред. | ред. код]

Залишки фортеці, 2007
Сільська криниця

Поблизу Кривча виявлено археологічні пам'ятки культури фракійського гальштату. Також виявлено поселення трипільської культури етапу С, розміщене на північно-східному схилі великого мису в урочищі Вал, поблизу колишнього села Нижнє Кривче, на другій надзаплавній терасі правого берега річки Циганки. Розвідками стверджено багатошаровий характер поселення, виявлено розорані глинобитні майданчики і зібрано уламки кераміки та крем'яні вироби. Розвідки проводилися під керівництвом Свешнікова І. К. (1967 р.) та Ю. М. Малєєва (1973 р.). Матеріал і документація зберігаються в ІСН АН УРСР. розвідки 1973 р. — у Київському державному університеті[2].

Відоме від середини XVI ст. Зокрема, 1563 року власником села був польський шляхтич, кам'янецький гродський суддя Вавжинець Мілєський.[3]

1639 року збудовано замок. Від 1650 року згадують як містечко під назвою «Оплакана». Замок не раз зазнавав нападів турецько-татарських орд, зокрема 1672 його зруйнували загони турецького султана Магомета IV. Згодом фортеця належала Кричинському; її залишки збереглися.

До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[5].

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Герб польського періоду

Щит перетятий, у верхньому синьому полі срібна замкова вежа, обабіч неї — по золотій підкові, повернутій вухами вгору, у нижньому чорному полі три срібні кристали, над ними — 4 срібні перекинуті вістря.

Верхня частина щита уособлює Верхнє Кривче, а нижня — Нижнє. Вежа замку є історичним символом з печатки громади ХІХ ст., підкови означають щастя і добробут, 4 геральдичні вістря та 3 кристали вказують на печеру "Кришталеву".

Затверджений в 2007 р. Автор проекту — А. Гречило.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,62
російська 0,38

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церкви Вознесіння Христового (1760, дерев'яна, реставрована 1927) і Покрови Пресвятої Богородиці (1856; кам'яна), капличка (1991).

Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1964), встановлено пам'ятник воїнові-афганцю Є. Богачу, хрест на честь скасування панщини (1880), пам'ятний знак полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985), насипано символічну могилу полеглим воякам УПА (1992).

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Кривченська травертинова скеля.

Печери[ред. | ред. код]

Є печери: Глинка-1 та Глинка-2, Кришталева, На Хомах, Печера Двох озер, Середня, Славка, Тимкова скала та інші, менші печери. Серед них - Замкова (35 м.), що знаходиться нижче руїн замку Контських.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Будівля школи у с. Кривче

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

У жовтні 2016 року в селі завершено проведення газогону в село, який розпочали будувати ще у 2005 році, а потім заморозили на 8 років.[7]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Ільницький Роман (1915—2000) — педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч, заступник міністра народного господарства в УДП, голова Політради ОУНЗ.
  • релігійний і громадський діяч П. Криворучка
  • громадсько-політичний діяч М. Мандзюк

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
  2. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — стор. 233
  3. Witalij Michałowski. Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine..— Kraków, 2008.— S. 531. (пол.)
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  7. YouTube full-color icon (2017).svg Мешканці села Кривче Борщівського району відтепер мають можливість підвести газ до своїх осель на сайті YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 жовтня.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Б. Мельничук, Л. Навудило. Кривче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 237—238. — ISBN 966-528-199-2.
  • Шот Микола. Село, де з'явилася Богородиця  // Урядовий кур'єр. — 2008. — 29 листопада;
  • Галагодза Наталія, Недря Тетяна. Кривче: Замок. Печера Кришталева. — Кам'янець-Подільський: Рута, 2010. — 24 с. — (Серія «Тур вихідного дня»).
  • Шот Микола. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 140–143.

Посилання[ред. | ред. код]