Мушкатівка
| село Мушкатівка | |
|---|---|
_%D1%81._%D0%9C%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Борщівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060050140030529 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1530 |
| Населення | 1 166 |
| Територія | 4.071 км² |
| Густота населення | 286.42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48766 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°48′32″ пн. ш. 26°05′57″ сх. д. / 48.80889° пн. ш. 26.09917° сх. д.Координати: 48°48′32″ пн. ш. 26°05′57″ сх. д. / 48.80889° пн. ш. 26.09917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
244 м |
| Відстань до районного центру |
3 км |
| Найближча залізнична станція | Борщів |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Мушкатівка | |
 Мушкатівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мушкаті́вка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Було центром сільради, якій підпорядковувалося село Слобідка-Мушкатівська. Населення — 1166 осіб (2001).
У селі є ботанічні пам'ятки природи місцевого значення: «Мушкатівська бучина» і «Дуб Сонця», а також водоймище (30 га).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 90 км — від обласного центру міста Тернополя та 4 км від міста Борщів.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Мушкатівки виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури, поміж них і залишки другої світової війни в загородженні церкви.
Перша писемна згадка — 1530 року.
На початку 19 століття селом володів Максиміліан Левицький.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Сільський господар» та інші.
З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади.[1]
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[2].
Населення[ред. | ред. код]
У 1810 році в селі було 133 родини, 112 житлових будинків і 812 мешканців[3].
У 1945 р. в село були переселені українці із села Красна (Надсяння).
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,31 | |
| російська | 0,51 | |
| польська | 0,09 | |
| молдовська | 0,09 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
_-_9489.jpg)
Є церква святих апостолів Петра і Павла (1901, мурована, УГКЦ), каплиця святого Онуфрія (2002).
Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1991), могилу на місці поховання вояків УПА (1993), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1999).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Зенон Носковський — визначний військовий діяч, командир 4-ї сотні УСС.
- Євген Павлович Чубак — майстер художніх ковальських виробів.
- Василь Чубак — відомий бізнесмен, голова регіонального відділення Українського союзу промисловців та підприємців у Тернопільській області, голова Тернопільського обласного об'єднання організацій роботодавців, власник одного з найбільшого у Західній Україні Торговельно-розважального центру «Подоляни» м. Тернопіль.
- Омелян Петрович Чубак — активний діяч товариств «Просвіта» та «Луг», жертва сталінських репресій.
- Мирослава Гребенюк-Дарманчук — українська бандуристка, медсестра УПА.
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село -
Центральна вулиця -
Церква Святих Петра і Павла (1901р) -
В центрі села -
Пам'ятний хрест встановлений з нагоди скасування панщини -
Будинок культури -
Школа -
Cимволічна могила Борцям за волю України -
Мушкатівський став
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Мушкатівка. |
- Карпович В., Мельничук Б. Мушкатівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 582. — ISBN 966-528-199-2.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |