Смик Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Смик
Олександр Іванович Смик
Smyk-Oleksandr020.jpg
Народився 26 жовтня 1957(1957-10-26)
с. Грузьке, нині Кролевецька громада, Конотопський район,Сумська область, Україна
Помер 18 травня 2022(2022-05-18) (64 роки)
м. Тернопіль
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність поет
Відомий завдяки бард, поет, драматург.
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України
Відзнака Тернопільської міської ради

Смик Олександр Іванович (26 жовтня 1957, с. Грузьке, нині Україна — 18 травня 2022, Тернопіль[1]) — український бард, поет, драматург.

Член національних спілок України: театральних діячів, кобзарів, журналістів, письменників та Всеукраїнської музичної спілки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Смик на церемонії нагородження орденом «За спасіння життя» в ТДМУ (15.03.2016)

Олександр Смик народився 26 жовтня 1957 року в селі Грузькому, нині Кролевецької громади Конотопського району Сумської области України.

Закінчив педагогічний факультет Рівненського державного педагогічного інституту (1977, нині державний гуманітарний університет), Київський університет імені Тараса Шевченка (1983).

Організатор першого приватного Будинку творчості «Потік Ірва»[2] м. Кременець (2004). [3]

Автор ідеї та куратор втілення проекту бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» (2012).

Начальник управління культури і мистецтв тернопільської міської ради[4] (2010—2014).

Заступник міського голови Тернополя з гуманітарних питань[4] (від жовтня 2014 по листопад 2015)

Від липня 2015 р. — голова обласної організації НСПУ[5].

Начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради (2015—2020)

Жив і працював у м. Тернополі і м. Кременці.

Помер 18 травня 2022 року в Тернополі, де похований 20 травня на Микулинецькому цвинтарі.

Творчість[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик. 55-літній Ювілей. Ч.1
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик. 55-літній Ювілей. Ч.1
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик Програма «Почерк долі» частина 2
Nuvola apps kaboodle.svg Софія Кохмат та Олександр Смик. Ч-1
Nuvola apps kaboodle.svg Софія Кохмат та Олександр Смик. Ч-2
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик. «Пане підпоручнику»
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик. «Чорний Ворон»
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр СМИК. «Лічилка відчаю», пісня «Люди»
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик. «Мої друзі»
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик. «Штрафбат»
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик. «Святкова»
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик оголошує на тернопільському майдані день історії України
Nuvola apps kaboodle.svg Поетичні читання присвячені Всесвітньому дню поезії «Не вірте,що поезія-слова» у ТОУНБ за участю Олександра Смика
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик. Євромайдан. Революція
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик про вождів
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик Програма «Почерк долі» частина 1
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик _ inter- 2009
Nuvola apps kaboodle.svg Олександр Смик _ Шлях любові...

Фестивалі[ред. | ред. код]

Автор концептуальних розробок музичних фестивалів:

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

  • «Пісенька-і-кара» (1989)
  • «Два тіла… Дві душі…» (1993)
  • «Тяжіння скутої ріки» (1995)
  • «Мечений» (1996)
  • «Солов'їний конгрес» (1997)
  • «Штормує Всесвіт» (1997)
  • «Хрести і перехрестя» (1999)
  • «До тієї гідної любові» (2002)
  • «Кохаю і ненавиджу» (2003)
  • «Отакі ми є» — репертуарний збірник для бандури (2004)
  • «Не мовчи, щоб продовжити вік» — нотний збірник, романси (2004)
  • «Україна провінційна» (2004)
  • «Версії» — презентація рукописної книги (2004)
  • «Волинські відомості» — літературно-краєзнавчий часопис (2004)
  • «Я там, де є благословення…» (Кременець, 2005)
  • «Маленька Батьківщина» — газета, (2005)
  • «Два тіла… дві душі…» — словацькою мовою (Словаччина, 2005)
  • «Коли розтупається небо» (2006)
  • «В обіймах наготи» — поезо-фотоальбом, англомовна версія О. Харват (2010)
  • «Україна в мені» (2010)
  • «В любові переможених немає» (2010)
  • «До неба і вище» (2012)
  • «Карамельки світу» (2015)
  • «Для Бога все вчасно» (2017)
  • «Неоголошена ВІЙНА» /Гротеск, пісенна історія Новітньої України/ (2019)
  • «Пам"ять Води» (2021)

Фонотека[ред. | ред. код]

  • «Налейка-ка соточку» (1998)
  • «Два тіла… Дві душі…» (2000)
  • «Понапрасну Вас не беспокоя…» (2001)
  • «Червоне… Чорне… Біле…» (2001)
  • «Діагноз — Україна» (2003)
  • «Третій тост» (2003)
  • «Волинь» (2003)
  • «Отакі ми є» (2004)
  • «Час для правди юродивих» (2004)
  • «Волинські Афіни» (2005)
  • «Зцілення коханням» (2005)
  • «Параноєвий ковчег» (2005)
  • «Мама поспішає на побачення» (2006)
  • «Україною з наплічником» (2007)
  • "Франкінштейн у вишиванці (2007)
  • «Всеношна для душі» (2007)
  • «В любові переможених немає» (2007)
  • «Провінційна пані» (2008)
  • «Червона смужка» (2008)
  • «Неоголошена війна» (2008)
  • «Галицький формат» (2009)
  • «Відлуння криївки» (2010)
  • «Вир» (2012)
  • «Межа» (2013)
  • «Порохи на сонці» (2015)
  • «Сніги…Сніги…» (2016, до 100-річчя бою на горі Лисоня)

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • пісня "Сніги, сніги" стала саундтреком до фільму "Орест" (2017)з циклу реж. М.Яремчук "Жива УПА"[джерело?]
  • пісня "Мить" виконується у спільному українсько-молдавському фільмі "Закоханий в гори" (2020) (реж. Б.Голич, С.Шелест)[джерело?]
  • пісня "Пане підпоручнику" стала саундтреком до фільму "Марія" (2021) з циклу реж. М.Яремчук "Жива УПА" [6]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат премій

Звання[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

У 2020 році на Алеї зірок у Тернополі встановлена зірка Олександру Смику

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Тернополі помер відомий український бард і поет Олександр Смик // Укрінформ. — 2022. — 18 травня.
  2. Олександр Смик / Територія вільних муз. artvertep.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  3. «Потік Ірви» – перший приватний будинок творчості у старовинному Кременці.. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  4. а б rada.te.ua. Тернопільська міська рада. rada.te.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020. 
  5. Прес-служба НСПУ Новий голова Тернопільської ОО НСПУ // Літературна Україна. — 2015. — № 26 (16 лип.). — С. 3 — (Наша спілка).
  6. О.Смик про пісню "Пане підпоручнику" (uk-UA). Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 18 жовтня 2021. 
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №404/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]